Наведено результати польових і лабораторних досліджень, теоретично обгрунтовано вплив систем основного обробітку на показники продуктивності ланки сівозміни та родючості грунту. Досліджено вплив заходів основного обробітку грунту у ланці зерно-бурякової сівозміни: вико-вівсяна сумішка - пшениця озима - буряки цукрові на родючість чернозему типового вилугуваного, забур'яненість бур'яновими компонентами агрофітоценозу, ріст, розвиток, урожайність і якість культур, економічні й енергетичні показники. На підставі результатів проведеного аналізу встановлено, що з застосуванням систематичного плоскорізного обробітку, мілкої оранки та чизеля у сівозміні зростає щільність грунту впродовж вегетації пшениці озимої та буряків цукрових. З'совано, що стабілізація агрегатного складу грунту відбувається за використання полицевих систем обробітку, а у разі безполицевих - грунтові агрегати руйнуються. Встановлено, що використання у сівозміні комбінованого обробітку грунту (під буряки цукрові мілка оранка з наступним безполицевим розпушуванням "Параплау" на глибину 30 - 32 см, інші культури - оранка на 20 - 22 см забезпечує збільшення вмісту гумусу у шарах грунту 0 - 10 см і 0 - 30 см, за цього відзначено найменші втрати гумусу. Високу продуктивність зерно-бурякової сівозміни забезпечує система обробітку, яка передбачає мілку оранку на глибину 12 - 14 см з глибоким безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30 - 32 см під буряки цукрові, а інші культури - оранка на 20 - 22 см.

  Скачати повний текст