Обгрунтовано етно-конфесійну специфіку християнської писемної культури в Україні як певний культурний процес, який дозволяє прослідкувати зміни в часі й стані таких об'єктів писемної культури, якими є християнська православна паристика, ораторська, агіографічна, паломницька література, полемічні, повчальні твори, а також твори художньої літератури, в яких є наявною християнська символіка. Показано історичні шляхи Священного Писання в українській писемній культурі та визначено його найважливіші віхи. Висвітлено етно-конфесійні прояви формування української писемної культурної традиції в християнській літературі, які вплинули на формування менталітету як сфери певних моральних, соціально-психологічних орієнтацій, що складають специфіку світовідчуття, сприймання та світобачення українського народу на певних історичних етапах його розвитку. Виявлено етно-конфесійні прояви біблійних мотивів і символів у сучасній українській художній літературі, які несуть велике моральне навантаження й застосовуються авторами літературних творів для того, щоб акцентувати увагу читача на етичному аспекті твору, щоб викликати відповідну реакцію моральної свідомості адресатів їх літературного звернення.

  Скачати повний текст