Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст