Здійснено прагма- та психолінгвістичний аналіз феномену самокорекції мовця у процесі породження висловлення на матеріалі сучасного українського спонтанного мовлення у теле- та радіоефірі. Розглянуто самокорекцію як екстеріоризацію механізму природного самоконтролю, засновану на принципі зворотнього зв'язку та пов'язану з активізацією довільної уваги (ДУ). Виявлено нерівномірне освітлення ДУ самоконтролю різних планів мовного знака (домінування значення над формою) та різних рівнів мови, зокрема, коригується рівень слова та речення. Обгрунтовано прагматичний потенціал вибору мовцем поверхневої структури (національної мови чи її різновиду, лексичного та граматичного значень, граматичної форми, синтаксичної конструкції). Досліджено внутрішньомовний і міжмовний різновиди самокорекції. Розроблено прогноз інтерферентних помилок в українському мовленні, спричинених впливом російської мови. На підставі досліджених механізмів появи та корекції мовцями даних помилок запропоновано можливі шляхи подолання негативного іншомовного впливу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів резекцій стравоходу встановлено, що основними причинами летальних результатів після трансплевральних резекцій стравоходу з одномоментною гастро- або єюнопластикою є респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД), зумовлений станом шоку та гнійно-септичні ускладнення внаслідок недостатності швів анастомозу або некрозу трансплантата. Відзначено, що для профілактики РДСД необхідна досконала хірургічна техніка зі скороченням часу операції, вплив на реологічні властивості крові, підтримання рівня білка в сироватці крові в межах нормальних показників, забезпечення прохідності дихальних шляхів і повне знеболення з вимкненням вегетативних рефлексів. Частота неспроможності анастомозу залежить тільки від способу його формування. Показано перевагу фомування стравохідно-шлункового анастомозу однорядним ручним швом з огорненням передньою стінкою шлунка за запропонованою методикою - відсутність розходження швів. Методом вибору езофагопластики є використання цілого шлунка, який забезпечується кров'ю після мобілізації тільки правими судинами, що не збільшує ризику розвитку некрозів трансплантата. Доведено, що у порушенні кровопостачання трансплантата після резекцій стравоходу важлива роль належить розладам мікроциркуляції та реології крові, зумовленим розвитком РДСД і дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдрому). Розроблено рекомендації раціонального проведення післяопераційного періоду для профілактики розвитку РДСД і ДВЗ-синдрому одночасно є профілактикою порушення кровопостачання мобілізованого шлунка.

  Скачати повний текст