Дисертаційна робота присвячена історико-соціологічній реконструкції та методологічній систематизації інтерпретативних схем (фреймів) учасників протесту на прикладі Євромайдану 2013–2014 років в контексті їхніх повсякденних практик та інтеракцій. В роботі окреслені основні теоретико-методологічні засади інтерпретативної традиції в соціології та продемонстровано відповідність методології усної історії цим позиціям. З'ясовані основні характеристики та методологічні особливості застосування усноісторичного підходу в соціології та глибинного інтерв'ю, як його інструменту. Перераховані характеристики, важливі для якісного інтерв'юера та представлені основні етапи підготовки, перебігу та аналізу глибинного інтерв'ю. Описано особливості використання методології усної історії та методу глибинного інтерв'ю в дослідженнях суспільно-політичних рухів. Систематизовані основні способи застосування фреймінг-аналізу в дослідженнях суспільно-політичних рухів в соціологічних дослідженнях, уточнено розуміння та сформульоване узагальнене визначення фрейму протестного руху, окреслено характеристики фреймів протестів, важливі для емпіричної частини цього дослідження. Виокремлені та узагальнені результати наявних соціологічних досліджень смислів, пов'язаних з Євромайданом. Описані смисли самого поняття «Майдан», що сформувались сконструювались впродовж Революції Гідності; нові смисли, що Майдан як символічна революція привніс в український дискурс та цінності, які в українському суспільстві міг актуалізувати Майдан.На ґрунтовному емпіричному матеріалі (близько 400 глибинних напівструктурованих інтерв'ю) описано контекст подій та виявлено основні компоненти фреймінгу протесту на різних етапах Євромайдану 2013–2014 років («Майдан-мітинг» (21–29 листопада 2013 року), «Майдан-табір» (30 листопада 2013 року – 18 січня 2014 року), «Майдан-Січ» (19 січня – 22 лютого 2014 року)) в інтерпретаціях його учасників. Фрейми протесту систематизовано за їхніми інтерпретативними функціями, а саме: фактори та причини протесту (діагностичний компонент фреймінгу), стратегії протесту (прогностичний компонент фреймінгу), стимули та мотивації до колективних дій (мотиваційний компонент фреймінгу). Зібраний емпіричний матеріал дозволив розширити операціоналізацію фреймів суспільно-політичного протесту від поділу на діагностичний, прогностичний та мотиваційний до долучення інших концептів, які теж описують інтерпретативні схеми подій протесту його учасниками. Проінтерпретовано ключовий фрейм характеру та особливостей участі людей в подіях Майдану – «допомога». Допомогу на Майдані класифіковано за низкою характеристик (ресурси, сфера діяльності, професійність, тривалість надання, ступінь кризовості ситуації та тип реципієнта). Описані приклади проявів допомоги на Майдані.Описано ключовий фрейм характеру взаємодії та комунікації учасників Майдану – «самоорганізація» або утворення низових волонтерських ініціатив, та концептуалізовано його як швидкий та спонтанний процес, що відбувався у відповідь на нові нагальні потреби, які виникали у періоди загострення протистояння. На прикладі шістьох волонтерських організацій Майдану, пов'язаних з допомогою постраждалим під час протестів, узагальнено ключові характеристики самоорганізованих ініціатив: горизонтальна структура та функціональна спеціалізація учасників. Описано процес створення низових волонтерських ініціатив та окреслено соціальний портрет лідерів таких організацій.Ключові слова: інтерпретативна соціологія, соціальні смисли, усна історія, фреймінг-аналіз протесту, глибинне інтерв'ю, фрейми, Майдан 2013–2014, Євромайдан.^UThe dissertation is devoted to the historical and sociological reconstruction and methodological systematization of interpretive schemes (frames) of the participants of protest events (on the example of Euromaidan 2013-2014) in the context of their everyday practices and interactions.The inquiry highlights the main theoretical and methodological foundations of the interpretive tradition in sociology and demonstrates the relevance of oral history methodology to this tradition.The main characteristics and methodological peculiarities are ascertained of applying the oral history approach in sociology and in-depth interview as its tool. The characteristics that are important for a qualitative interviewer are explicated. The main stages of preparation, course and analysis of in-depth interview are presented. The peculiarities of using the methodology of oral history and the in-depth interview method in socio-political movements studies are described.The main ways of applying framing analysis to the study of socio-political movements in sociological research are systematized. The understanding of the protest movement frame is specified; the corresponding generalized definition is formulated. Features of protest frames important for the empirical part of the study are outlined.The results of the available sociological research of the meanings related to Euromaidan are singled out and generalized. The meanings of the very concept of “Maidan”, which were constructed during the Revolution of Dignity, are analyzed; new meanings that Maidan as a symbolic revolution brought to the Ukrainian discourse and values that it actualized in Ukrainian society are described.Based on thorough empirical material (about 400 in-depth semi-structured interviews), the context of events is described, and the main components of protest framing in interpretations of its participants at different stages of Euromaidan 2013–2014 (“Maidan-rally” (November 21–29, 2013), “Maidan-camp” (November 30, 2013 – January 18, 2014), “Maidan-Sich” (January 19 – February 22, 2014)) are revealed. Protest frames are systematized according to their interpretive functions, namely: factors and causes of protest (a diagnostic component of framing), protest strategies (a prognostic component of framing), incentives and motivations for collective action (a motivational component of framing).The collected empirical material allowed expanding the operationalization of the frames of socio-political protest from the division into diagnostic, prognostic and motivational to the inclusion of other concepts used by the participants in their interpretive patterns of protest events. The crucial frame characterizing people's participation in Maidan events – “help” – is interpreted. Help at the Maidan is classified according to several parameters (resources, a field of activity, professionalism, duration of rendering, the criticality of situation and type of recipient). Examples of help at the Maidan are described.The crucial frame characterizing the type of interaction between Maidan participants – “self-organization” (formation of grassroots volunteer initiatives) – is described. The main characteristics and features of self-organized initiatives are distinguished on the example of six Maidan volunteer organizations involved in helping victims of protests. The process of creating grassroots volunteer initiatives is described. Social portraits of the leaders of these organizations are outlined.Keywords: interpretive sociology, social meanings, oral history, framing analysis of protest, in-depth interview, frames, Maidan 2013–2014, Euromaidan.