Проведено соціологічний аналіз місця та ролі традицій в органах внутрішніх справ (ОВС) України. На підставі теоретико-методологічного аналізу у контексті соціально-наукового поняття та соціального феномену запропоновано визначати традицію як стійкий груповий стереотип соціальної дії, що існує у певних соціальних системах впродовж тривалого часу та має соціально-культурний механізм передачі від покоління до покоління. Досліджено традицію у межах теорії соціальної дії, функціонального аналізу, неоінституційної теорії, а також теорії парадигмальних змін. На підгрунті положень теорії соціальної дії М. Вебера та Т. Парсонса наведено ідеально-типову модель традиційної дії, визначено ситуації, коли переведення смислоорієнтованої дії на традиційну є важливим для соціальної системи. На базі теорії установленого порядку М. Вебера визначено місце традиції у соціальному порядку. На підставі ідей фунціонального аналізу Р. Мертона обгрунтовано висновок про багаторівневу функціональність / дифункціональність традиції на макро-, мезо- та мікрорівні соціальної системи, розроблено типологію традицій, у межах якої виділено "ідеальні" традиції, традиції з нереалізованим потенціалом, традиції - інституційні пастки та QWERTY-традиції. На підставі теоретико-методологічного аналізу вивчено функціональність / дисфункціональність традицій в ОВС України. Увагу приділено дисфункціональним традиціям, що мають загрозливий характер для діяльності ОВС і розвитку української держави та суспільства. Запропоновано практичні рекомендації з метою закріплення та підвищення дієвості в ОВС України функціональних традицій та нейтралізацію дисфункціональних традицій через їх реконструкцію.

  Скачати повний текст