Досліджено корекцію патогенетичної терапії за допомогою вивчення гемокоагуляції та фібринолізу в процесі комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, які страждають хронічним алкоголізмом. Підвищено ефективність лікування даної категорії хворих шляхом застосування ендолімфатичного введення протитуберкульозних препаратів. Встановлено значні порушення гемостазу у хворих із вперше виявленим туберкульозом і у разі загострення його хронічних деструктивних форм, особливо у тих, хто страждає на хронічний алкоголізм II - III стадії. У випадку кровохаркань і легеневих кровотечах на фоні гіперкоагуляції спостерігається посилення фібринолітичної активності плазми крові (ФА), зниження активності фібринази, накопичення в крові продуктів деградації фібриногену та фібрину (ПДФ), зниження функціональної активності тромбоцитів. Проведення інтенсивної гемостатичної терапії протягом 5 - 7 днів, направленої на зниження ФА з застосуванням інгібіторів фібринолізу, дозволило досягти припинення кровохаркань і кровотеч у 96,2 % хворих. У процесі ефективного лікування антимікобактеріальними препаратами на 3 - 4 місяці відмічається нормалізація рівня фібриногену, ФА, зниження концентрації ПДФ, що є лабораторним симптомокомплексом сприятливого перебігу туберкульозного процесу. Застосування ендолімфатичного введення рифампіцину, ізоніазиду та канаміцину в комплексі з інгібіторами фібринолізу і гепарином у більшості випадків дозволило досягти не тільки стабілізації туберкульозного процесу, його регресу, а й призводило до позитивних змін у системі гемостазу хворих на туберкульоз, які страждають на хронічний алкоголізм.

  Скачати повний текст