Проведено комплексне та системне дослідження правових, теоретичних і прикладних проблем функції захисту у кримінальному судочинстві України від витоків (1864 р.) до сьогодення. Розкрито поняття функції захисту як категорії кримінально-процесуального права та процесу, структуру та зміст його складових, обгрунтовано її універсальний характер. Запропоновано новий концептуальний підхід до визначення предмета захисту у кримінальній справі та проаналізовано діяльність адвоката-захисника щодо його встановлення та/чи спростування. Висвітлено, що адвокат-захисник є суб'єктом обов'язку доведення сприятливих для підзахисного обставин справи і його доказова діяльність здійснюється як у формі участі під час проведення слідчих (судових) дій, так і у формі самостійного збирання та подання доказів, на підставі чого висунено та доведено концепцію інституту адвокатського розслідування. Розроблено пропозиції та рекомендації, спрямовані на зміцнення функції захисту у вітчизняному кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст