За результатами клінічного обстеження 221 хворого на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії у стадіях "A", "B" і "C" печінкової недостатності, згідно з класифікацією Chld-Turkotte-Pugh, досліджено зміни показників центральної та ворітно-печінкової гемодинаміки, їх зв'язок зі змінами розмірів печінки, селезінки та ступенем гіперспленізму та взаємозв'язок ворітнопечінкової гемодинаміки з розвитком портсистемної енцефалопатії, вивчено радіосцинтиграфічні зміни печінки та селезінки залежно від ступеня печінкової недостатності, досліджено ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу з метою визначення чинників ризику у разі проведення хірургічного лікування ускладнень портальної гіпертензії. На підставі зіставлення результатів обстеження з результатами планового та екстреного лікування хворих на цироз печінки проведено аналіз ефективності судинно-шунтувальних операцій, операцій деваскуляризації гастроезофагальної зони, роз'єднувальних хірургічних втручань та ендоскопічної склеротерапії у разі цирозу печінки, визначено показання та протипоказання до того чи іншого методу хірургічного лікування. На підставі програмного забезпечення Microsoft Excel складено математичний алгоритм визначення прогностичних критеріїв для вибору методу корекції портальної гіпертензії у випадку цирозу печінки. Стверджено, що судинно-шунтувальні операції у 82,2 % випадків дають задовільні результати та є ефективним методом профілактики кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка в хворих на компенсований та у частини хворих - субкомпенсований цироз печінки. Виявлено, що найбільше помилок виникає у разі лікування пацієнтів з субкомпенсованим цирозом, у яких є допустимим проведення планових судинно-декомпресійних втручань великого обсягу тільки у 21,3 % випадків, мезентерикокавальних автовенозних шунтувань - у 54,1 %, планових операцій деваскуляризації або екстерних роз'єднувальних операцій - у 24,6 %. Установлено, що хірургічні втручання деваскуляризації у 89,2 % випадків дають задовільні результати, роз'єднувальні операції у 65 % випадків сприяли зупинці кровотеч, а ендоскопічна склеротерапія є найбільш придатним способом зупинки кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та є ефективною у 84 % пацієнтів.

  Скачати повний текст

Запропоновано схему побудови датчиків первинної інформації - пожежних сповіщувачів, в основі якої лежить використання ефекту пам'яті форми і прямого п'єзоефекту. Отримано математичні моделі, що описують процеси, які протікають в елементах сповіщувача та послужили основою для розробки алгоритму оцінки однієї з основних його характеристик - часу спрацьовування. З цією метою використані моделі стандартних осередків загоряння. Для оцінки адекватності моделей сповіщувача розроблені макетні зразки й установка, на якій проведені експериментальні дослідження. Методами імітаційного моделювання і теорії планування експериментів отримані аналітичні вирази, що дозволяють вирішувати задачі по метрологічному забезпеченню випробувань датчиків первинної інформації подібного типу. Приведено рекомендації щодо вибору елементної бази для побудови датчиків.

  Скачати повний текст