Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад оцінювання людських ресурсів у аспекті управління даними ресурсами у сфері державного управління. Запропоновано ввести до понятійного обігу цієї сфери певні поняття. Обгрунтовано доцільність визнання оцінювання людських ресурсів у сфері державного управління шляхом визначення рівня професіоналізму як процесу професійно-особистісного "розгортання" оцінюваного службовця у звітний період діяльності. Доведено полівалентний і багатогранний характер оцінювання як управлінської функції, взаємодії соціальних технологій, реалізації міжособистісної взаємодії керівника-оцінювача з оцінюваним чиновником, процедури ділового підтримувального спілкування, форми зворотного зв'язку. Визначено загальну модель щорічного оцінювання службовців та виділено її основні етапи. Співбесіду-зустріч керівника-оцінювача з оцінюваним службовцем проаналізовано як основну оцінювальну процедуру. Доведено необхідність використання критеріїв оцінювання людських ресурсів, а саме: ділову результативність, професійну продуктивність, персональну ефективність як підстави інтегрального оцінювання рівня професіоналізму оцінюваного службовця. З метою максимальної індивідуалізації оцінювального процесу запропоновано сучасні інтегральні загальні оцінки-характеристики для оцінювання чиновників. Удосконалено сучасні підходи до оцінювання людських ресурсів як до визначального елемента управління людськими ресурсами, доведено його органічний взаємозв'язок з мотивацією, стимулюванням, зацікавленням, "розгортанням" кар'єрної "траєкторії" оцінюваного. Оцінювання людських ресурсів проаналізовано як складну динамічну мережу людських відносин.

  Скачати повний текст