Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження особливостей неврологічного статусу, когнітивного забезпечення, структурних змін головного мозку, церебральної гемодинаміки, морфофункціонального стану судинного ендотелію, цитокінової регуляції, індукції апоптозу, змін з боку про- та антиоксидантної систем, ліпідного обміну та гемокоагуляцінного гомеостазу на тлі діабетичної енцефалопатії. Розроблено диференційний підхід щодо діагностики діабетичних енцефалопатій з урахуванням особливостей механізмів розвитку та перебігу церебральних порушень залежно від типу цукрового діабету. Здійснено патогенетичне обгрунтування застосування цитиколіну у комплексному лікуванні діабетичних енцефалопатій.

  Скачати повний текст

Досліджено походження та семантичний розвиток дієслівних одиниць на позначення процесів мовлення. Визначено коло дієслівних лексем, семантика яких пов'язана з різними аспектами процесу мовлення. Запропоновано класифікацію мовленнєвих дієслів та здійснено етимологічний аналіз кожної лексико-тематичної групи. З'ясовано, що переважна більшість дієслів на позначення мовлення праслов'янського або власне українського походження. Метамовні дієслова іншомовного походження зазвичай позначають прагматичний і комунікативний аспект мовлення. Установлено, що фраземи, які характеризують процес мовлення, взаємопов'зані з його інформаційним, емоційним, прагматичним і комунікативними аспектами. Етимологічний елемент їх змісту відображає реальні факти з історії та етнокультури українців, їх виробничу діяльність і духовний досвід, особливості морально-етичного кодексу та родинних стосунків. Результати дослідження дозволяють з'ясувати значимість дієслів мовлення для реконструкції культури, а аналіз їх етимонів допомагає дослідити історію наївної рефлексії людини над мовленням, а змістова систематизація етимонів метамовних дієслів дозволяє виявити основні моделі творення їх значень.

  Скачати повний текст

Останній опус композитора є важливим явищем у його творчості, квінтесенцією стилю. І відтак – об’єктом особливого інтересу для виконавців та дослідників. Це не лише завершення творчого шляху, але й власний висновок, який може виступати для інших в ролі духовного заповіту, підсумку попередніх досягнень. В пізній творчості композиторів XIX–XXI століть стосовно останнього твору можна спостерігати певну відособленість та відокремленість альтового тембру, що видається унікальним феноменом в мистецькій історії. У сфері музикознавства залучення тембру альта в пізні твори композиторів XIX– XXI століть є недослідженим. Його аналіз породжує питання про те, як відбувається інтеграція в умовах індивідуального, особливо пізнього, стилю композиторів.Мета дослідження – обґрунтувати актуалізацію альта в пізній творчості композиторів XIX-XXI століть, зокрема – в останніх опусах.Об’єктом дослідження є пізній стиль творчості композиторів, предметом – феномен темброобразу альта в останніх опусах митців ХІХ–ХХІ століть.Методологія дослідження передбачає аналіз нотних текстів, музичних параметрів та інтерпретаційних особливостей, а також взаємодії альта з іншими музичними інструментами у контексті виконавської практики. Аналіз обраних творів та їх інтерпретацій сприяє глибшому розумінню феномена залучення альта в останніх опусах композиторів ХІХ–ХХІ століть, а також розкриттю його семантичних ролей.Пропонована тема передбачала групування у дослідженні чотирьох смислових блоків: специфіка творчого процесу композиторів, феномен пізнього стилю, дослідження актуалізації темброобразу альта в пізній творчості та феномен залучення альта в останніх опусах композиторів, що увиразнено у структурі дисертації, яка містить чотири розділи з підрозділами.У Розділі 1 «Темброобраз альта як категорія інтерпретології» – розглядаються поняття творчого (композиторського) процесу та стилю, концепції пізнього стилю, тембр та похідні від нього – темброва семантика, темброве амплуа та темброобраз.Розділі 2 «Етапи формування семантики альта в музичному мистецтві ХVII-XІХ століть» присвячений вирішенню двох основних задач – послідовному дослідженню формування тембрової семантики альта у різні періоди музичного мистецтва XVII – початку XIX ст., та аналізу тенденції, що властиві пізній творчості композиторів.Відстеження етапів еволюції семантичного значення тембру альта та формування альта як сольного інструменту дало змогу у висновках до Розділу сформулювати наступні позиції, що входять до поняття «темброобраз»:– технологічні та семантичні параметри «образу інструменту», альтовий тембр, як головна ознака формування образу інструменту;– декламаційно-розповідний склад альтового тембру;– виконавський вплив на темброобраз альта;– виокремлення «лексем», які формували б психологічні характеристики, що презентує тембр альта, тяжіння тембру альта до меланхолії, тяжіння до інтонацій романтичного томління;– неоднорідність альтового тембру в залежності від регістру та виконавської манери, що впливає на домінантність різних типів музичної експресії (Удовиченко М.);– підкреслення різних компонентів тембру, які впливають на темброве багатство альтового тембро-регістру, вміщує в собі два елементи, які композитори вміють вигідно використати для характеристики внутрішньо контрастних образів: низький регістр альта – строгий, мужній, верхній – «з відтінком деякої напруженості».У Розділі 3. «Темброобраз альта в пізній творчості композиторів ХІХХХІ століть» проаналізовані взірці творчості М. Бруха, М. Фелдмана та українських композиторів другої половин ХХ ст.У Розділі 4 «Феномен альта в останніх опусах композиторів ХХ століття» для аналізу обрано творчість Б. Бартока, Б. Бріттена та В. Бібіка.У Висновках надані остаточні визначення «творчого процесу», «творчого портрету» й підсумовано наступне.1) Аналіз останніх опусів композиторів XIX–XXI століть не тільки дозволив глибше зануритись у таїну пізньої творчості, але й підтвердив загадковий феномен – обирання тембру альта як медіанти між світом живих і потойбіччям. Це стало причиною встановлення стійкого сприйняття альта в музичному мистецтві як інструменту, що має філософське, наративне, медитативне та рефлексивне значення і може символізувати меморіальну семантику. Тембр альта у проаналізованих зразках став увиразненням «останнього слова», яке з філософської точки зору може сприйматися як символічний акт, важливий не тільки у мистецтві, але й у загальному розумінні людського існування, викликати глибокі роздуми над сутністю, цінностями та сенсами.2) Темброобраз альта представлено як систему, що може слугувати віддзеркаленням як специфіки творчого стилю, творчого процесу, так й творчої особистості (композитора, виконавця) і є інтегральним комплексом характеристик, що об’єднують як звукові параметри, так і емоційний спектр, який закладений в нотному композиторському тексті та відтворений через процес виконання музики.^UThe last opus of the composer is an important phenomenon in his creative work, the quintessence of style. And therefore – an object of special interest for performers and researchers. This is not only the completion of a creative path, but also one's own conclusion, which can serve as a spiritual testament for others, a summary of previous achievements. In the late creative work of composers of the 19th-21st centuries, in relation to the last composition, one can observe a certain isolation and detachment of the viola timbre, which seems to be a unique phenomenon in the history of art. In the field of musicology, the involvement of the viola timbre in the late compositions of composers of the 19th-21st centuries is understudied. Its analysis raises the question of how integration occurs in the conditions of the individual, especially late, style of composers. The purpose of the study is to substantiate the actualization of the viola in the late creative work of composers of the 19th-21st centuries, in particular, in the last opuses. The object of the study is the late style of the composers' creative work, the subject is the phenomenon of the timbre image of the viola in the last compositions of artists of the 19th-21st centuries. The research methodology involves the analysis of sheet music, musical parameters and interpretative features, as well as the interaction of the viola with other musical instruments in the context of performing practice. The analysis of selected compositions and their interpretations contributes to a deeper understanding of the phenomenon of involving the viola in the last compositions of composers of the 19th-21st centuries, as well as to the disclosure of its semantic roles.The scientific novelty of the obtained results is related to the systematic study of the phenomenon of involving the viola in the late creative work of composers of the 19th-21st centuries, in particular, the main parameters of the timbre image of the viola were formulated and systematized from the point of view of interpretology, and the semantics of the viola in the last opuses of the artists were identified.In Section 1 «The timbre image of the viola as a category of interpretology» – the concepts of creative (composing) process and style, concepts of late style, timbre and its derivatives – timbre semantics, timbre role and timbre image are considered.Section 2 «Stages of formation of viola semantics in the musical art of the 17th-19th centuries» is devoted to the solution of two main tasks – the consistent study of the formation of the timbre semantics of the viola in different periods of the musical art of the 17th – early 19th centuries, and the analysis of trends characteristic of the late creative work of composers.In Section 3 «The timbre image of the viola in the late creativity of composers of the 19th-21st centuries» samples of the creative work of M. Bruch, M. Feldman and Ukrainian composers of the second half of the 20th century have been analysed.In Section 4, «The viola phenomenon in the last opuses of the 20th century composers» the creative work of B. Bartok, B. Britten, and V. Bibik have been selected for the analysis.The Conclusions provide the final definitions of «creative process», «creative portrait» and summarize the following. 1) The analysis of the last opuses of composers of the 19th-21st centuries not only allowed delving deeper into the mystery of late creativity, but also confirmed the mysterious phenomenon – choosing the timbre of the viola as a median between the world of the living and the afterlife. This became the reason for establishing a stable perception of the viola in musical art as an instrument that has a philosophical, narrative, meditative and reflective meaning and can symbolize memorial semantics. The timbre of the viola in the analysed samples became the expression of the «last word», which from a philosophical point of view can be perceived as a symbolic act, important not only in art, but also in the general understanding of human existence, cause deep reflection on the essence, values and meanings. 2) The timbre image of the viola is presented as a system that can serve as a reflection of both the specifics of the creative style, the creative process, and the creative personality (a composer, a performer) and is an integral complex of characteristics that combine both sound parameters and the emotional spectrum, which is embedded in the composer's sheet music text, and reproduced through the process of performing music.