Дисертація є комплексним дослідженням становлення інституту АЕО в Україні та ЄС.Обґрунтовано положення про комплексний характер правового інституту АЕО. Нормативне регулювання інституту АЕО одночасно перебуває на стику фінансово-правового та адміністративно-правового регулювання. Правовий інститут АЕО не можна назвати таким, що стосується виключно однієї галузі права. Він має відношення, як до галузі фінансового права, так і до галузі адміністративного права.Констатовано, що для комплексного інституту АЕО превалюючим є імперативний метод правового регулювання. Правила набуття статусу АЕО, необхідність перманентної відповідності таким критеріям чітко та безальтернативно встановлюється в законі. Водночас зазначено, що інститут АЕО певною мірою характеризується й окремими елементами диспозитивності. Так, суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо необхідності йому спрощень та переваг, які надаються АЕО. Суб’єктгосподарювання об’єктивно заінтересований у такому спеціальному статусі і тому має право його набути за власним розсудом (елемент диспозитивності). Сама ж диспозитивність повністю реалізується в рамках загального імперативного регулювання. Все це у своїй сукупності дозволило дійти висновку, що елементи диспозитивності в комплексному інституті АЕОреалізуються на умовах та в порядку імперативного правового регулювання.^UThe dissertation is a comprehensive study of the formation of the AEO institute in Ukraine and the EU.The provision on the complex nature of the AEO legal institute is substantiated. Normative regulation of the AEO institute is simultaneously at the junction of financial-legal and administrative-legal regulation. The legal institute of the AEO cannot be called the one that applies exclusively to one field of law. It is relevant both to the field of financial law and to the field of administrative law.It was established that the imperative method of legal regulation prevails for the complex institute of AEO. The rules for acquiring the status of AEO, the need for permanent compliance with such criteria are clearly and irrevocably established in the law. At the same time, it is noted that the AEO institute is to some extent characterized by certain elements of dispositiveness. Thus, the business entity independently decides on its need for simplifications and advantages provided by the AEO. The business entity is objectively interested in such a special status and therefore has the right to acquire it at its own discretion (element of discretion).Dispositivity is fully realized within the framework of general imperative regulation. All this in its totality allowed us to come to the conclusion that the elements of dispositiveness in the complex institute of AEO are implemented under the conditions and in the order of imperative legal regulation.