Досліджено феномен "текстуальність" як елемент соціокультурного простору сучасності. На відміну від тексту, де наявний рух від смислу до смислу, в текстуальності відбувається розрив. Якщо текст характеризує структура, то текстуальності властива ризоморфність. Текстуальність визначено як характеристику об'єкта з боку системи засобів виразності, які передають його смислове навантаження. Визначено лінгвістичну та нелінгвістичну текстуальність. Лінгвістичну текстуальність визначено як граматичну послідовність знаків, побудовану за правилами словотвору, орфографії та синтаксису. Лінгвістична текстуальність, переважно, фігурує на рівні мови та репрезентується як замкнена довершена система. Нелінгвістичну текстуальність визначено як єдність елементів, яка вписується до смислового контексту та бере участь у побудові асоціативного ряду, що відображує смисл. У сучасному комунікативному просторі має місце синтез лінгвістичної та нелінгвістичної текстуальності, який є кодуванням глибоких і протилежних культурних смислів.

  Скачати повний текст