Для центральної підзони Лісостепу України вперше визначено вплив способів, рівня та роздрібненості затосування добрив на продуктивність насінників з урахуванням проходження ними відповідальних етапів органогенезу. Установлено, що за умов внесення до основного удобрення гною та зменшеної утричі кількості фосфорних і у чотири рази калійних добрив, а також локальне внесення азотних у період проходження рослинами шостого та сьомого етапів органогенезу дає змогу одержати високий врожай насіння, який за рівнем та якістю не поступається варіанту, який передбачає застосування традиційної системи удобрення. Доведено доцільність використання нетрадиційних добрив: біогумусу, зелених добрив. Теоретично обгрунтовано кратність, біологічні строки та розроблено технологію механізованого додаткового запилення насінників.

  Скачати повний текст