Проведено аналіз конотативних компонентів фразеологічних одиниць (ФО) німецької мови в їх системних відносинах з метою визначення ролі конотативних співзначень у семантиці фразеологізмів, шляхів та чинників їх виникнення, впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеології, виявлення особливостей сполучуваності конотатів ФО та мовних засобів їх вираження. Із застосуванням узуалізації ФО виділено три базових типи конотатів: оцінно-експресивний, функціонально-стилістичний та історико-культурний. Виявлено, що характер конотації у ФО залежить від внутрішньої форми ФО, історично обумовлених стереотипних уявлень, а також особливостей концептуальної метафори. Відзначено, що вивчення парадигматичних відносин у фразеології з конотативних позицій показує залежність фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії, омонімії та варіантності від наявності та характеру сполучуваності спільних та диференційних конотатів. На підставі результатів дослідження взаємодії конотатів виділено особливості їх сполучуваності (обов'язкову, повну, неповну та нульову), а також визначити основні засоби мовного вираження, окремі конотовані лексеми-конституенти ФО, а також переосмислення ФО в цілому на основі семантичного зсуву - метафори, метонімії та їх різновидів.

  Скачати повний текст