Досліджено психологічний зміст структури соціальної перцепції, передумови, механізми та динаміку її розвитку. Визначено рівні й якісні особливості компонентів соціальної перцепції у дошкільників із дитячим церебральним паралічем. Доведено ефективність спеціальної методики поетапного формування компонентів соціальної перцепції у дітей дошкільного віку із дитячим церебральним паралічем.

  Скачати повний текст

Дисертація містить результати порівняльного дослідження з розкриттям структурно-функціональних і динамічних особливостей формування комунікативної діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку від середнього до старшого дошкільного віку, охоплюючи комунікативні процеси, психологічні механізми та їх вияви у комунікативній діяльності, з урахуванням онтогенезу психологічних меж Я, інтерсуб'єтної взаємодії з Іншим у соціумі, менталізації імпліцитної та експліцитної, інтрасуб'єктної взаємодії з персоналізованим Іншим, парасоціальної взаємодії з Іншим у культурі, інтерсуб'єктного стосунку з Іншим у культурі (з дитячо-дорослою спільнотою). Виявлені специфічні особливості функціонування мотиваційних, інтерсуб'єктних, смислових та рефлексійних складових комунікативної діяльності покладено в основу розробки моделі її формування. Основним інструментом забезпечення змісту системи корекційно-розвивальної роботи є технологія формування комунікативної діяльності орієнтована на розвиток ключових підструктур: психологічних меж Я, інтерсуб'єтної взаємодії з Іншим у соціумі, менталізації імпліцитної та експліцитної інтрасуб'єктної взаємодії з персоналізованим Іншим, парасоціальної взаємодії з Іншим у культурі, інтерсуб'єктного стосунку з Іншим у культурі (з дитячо-дорослою спільнотою). Апробовано технологію формування комунікативної діяльності, доведено ефективність корекції на основі експериментальної процедури.^UThe thesis examines the issue of communicative activity psychology at preschool age children with developmental delay. The concepts of "communication", "interactions" and "communicative activity" are considered; it is noted that, today, the discourse and scientific substantiation of these concepts acquire an interdisciplinary character and are developed within various scientific disciplines: communication theory, psycholinguistics, communicative linguistics, linguistic pragmatics, communicative philosophy, sociology, cultural studies, psychology, pedagogy and other fields of knowledge. The genesis of communicative activities, as a multidimensional reality, is a trigger mechanism for implementation of a child's internal and external dialogical communications and contains in its own structure the semantic and reflective (axiological-meaning) components of onto- and subject-genesis. A communicative activity on the socio-cultural plane is both noumenal and phenomenological in nature. The phenomenological side is characterized by informational processes that are dichotomous, which means that they determine the content of both internal and external worlds. External communications through informational messages help to provide information about results of cultural activities and transmit cultural values into the world. The inner side of communicative activities determines creative links and "values-images" creation as a result of mutual links of phenomena and acts of the nature, human beings, culture and society. Criteria, parameters, indicators were developed, psychological diagnostic researching methods for communicative activities of preschool children with developmental delay were selected and modified, which became the basis of the diagnostic set. A scientifically grounded experimental model of communicative activity research for preschool children developmental delay was created. The peculiarities of the formation of communicative activity components at preschool-age children with developmental delay are revealed in the thesis. The peculiarities of the motivational, inter-subjective, semantic and reflective communicative activity components at preschoolers with developmental delay are shown. The types of formed communicative activities of such children are differentiated. A technology for communicative activity forming at preschool-age children with developmental delay was theoretically substantiated, this technology was developed and its effectiveness was tested experimentally. The psychological and pedagogical conditions for implementation of the communicative activity forming technology are determined and discussed. The thesis outlines the following principles of communicative activity formation at preschoolers with developmental delay: strategic principles - post-non-classical, taking into account of many approaches and a paradigm; value-semantic orientation; subjective orientation; internalization-exteriorization; unity of consciousness and activity; focus on a peer; clear boundaries of interaction; adults' anticipatory initiatives; communicative activity formation at games; communicative activity formation with support on a personal type of attitude towards peers; awareness and reflexivity; as well as tactical principles - modelling of content, methods and techniques; psychological and pedagogical support for a child's personal inclusion into corrective and developmental activities; dialogue interactions. The ideas of the basic conceptual existential-subjective and technological approaches to communicative activity formation at preschoolers with developmental delay are highlighted. The directions and stages of communicative activity formation at preschoolers with developmental delay are theoretically substantiated (the directions: corrective-developmental and educational-consultative; the stages of formation: communicative activity with the Other in society, communicative activities with the Other in culture, communicative activity with the personalized Other, understanding of causes and prediction of the Other's behaviour; values and meanings of communicative activity). The results of the forming experiment prove expediency and effectiveness of the proposed technology, which contributes to communicative activity improvement at preschoolers with developmental delay.

У дисертації вперше науково обґрунтовано теоретико-методичні засади формування творчої активності учнів 5–8 класів із порушеннями зору та використання музейної педагогіки у цьому процесі. Виокремлено інтегральний потенціал поняття «творча активність особистості» (проявляється у високому рівні ініціативності, що характеризується зосередженістю на процесі втілення внутрішньої цілі у принципово нових: об'єктивних та суб'єктивних або вдосконалених значущих утвореннях), що стало конструктом у контексті наукового дослідження.Окреслено зв'язок ефективності реалізації фаз формування творчої активності з сенситивними віковими періодами. З огляду на твердження, що фаза «спеціалізованої творчості», яка відповідає за формування творчих здібностей у відповідній сфері людської діяльності та забезпечує перехід до творчості оригінальної, припадає на час навчання школярів у 5–8 класах, у дослідженні уточнено особливості особистісного розвитку цієї категорії учнів у зазначений віковий період у контексті формування їх творчої активності. Визнаючи обґрунтований факт, що порушення зорових функцій можуть негативно впливати на розвиток і формування особистісних якостей школярів, їхньої емоційно-вольової регуляції, знижувати їх активність, ключовим визначено твердження, що поведінкові відхилення в онтогенезі осіб із порушеннями зору вторинні, отже підлягають корекції. Це дало підстави для подальшого вивчення окресленої проблеми. Розроблено критеріальну базу дослідження стану сформованості творчої активності, її структурну модель, де кожній складовій частині творчої активності відповідає певний критерій (складовій частині «person» – ресурсний критерій, складовій частині «process» – мотиваційний критерій,«product» – діяльнісно-поведінковий критерій, «environment» – синергетичний). Окреслено організаційно-методичні підходи до проведення констатувального етапу дослідження та, з опорою на структурну модель творчої активності, розроблено діагностичний комплекс, виявлення стану сформованості творчої активності учнів 5–8 класів із порушеннями зору, який становить п'ять методик і охоплює дослідження чотирьох складових частин творчої активності: «person», «process», «product» та «environment».Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 68 учнів із порушеннями зору, з них 38 респондентів 10–12 років і 30 респондентів 13– 15 років; та 43 їх однолітка без порушень зору: 14 респондентів 10–12 років і 29 респондентів 13–15 років. Окрім того, було залучено 19 педагогів (10 – із загальноосвітніх шкіл та 9 – зі спеціальних загальноосвітніх шкіл), які працюють класними керівниками учнів 5–8 класів із порушеннями зору та без них, які стали респондентами нашого дослідження. З огляду на загальновідоме твердження, що приблизно в 12 років починають з'являтися вагомі особистісні новоутворення як-от: здатність оперувати абстрактними поняттями, аналізувати наслідки роботи та робити відповідні висновки, внутрішній план дій тощо, в експериментальних групах, до складу яких увійшли учні 5–8 класів із порушеннями зору (ЕГ1) та без них (ЕГ2), було виокремлено по дві підгрупи: ЕГ1 (І) для учнів 5–6 класів (10–12 років) та ЕГ1 (ІІ) для учнів 7–8 класів (13–15 років) з порушеннями зору; ЕГ2 (І) та ЕГ2 (ІІ) відповідно, без порушень зору.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 016 Special Education. – Mykola Yarmachenko Institute of Special Pedagogy and Psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2022.In the thesis theoretical and methodical bases of creative activity formation of 5–8 grades students with visual impairments and use of museum pedagogy in this process have been scientifically substantiated for the first time. The integral potential of the «personal creative activity» concept (manifested in a high level of initiative, characterized by a focus on the implementation of internal goals in fundamentally new: objective and subjective or improved significant formations), which became a construct in the context of the scientific research.Effectiveness of creative activity phases is linked to sensory age periods. Considering the statement that the phase of «specialized creativity», which is responsible for the formation of creative abilities in the definite sphere of human activity and ensures the transition to original creativity, is necessary during the students studying in 5–8 grades, the study clarifies personal development of this category of students during this period in the context of their creative activity development. Recognizing the well-known fact that visual impairments can negatively effect the development and formation of the schoolchildren personal qualities, their emotional and willful regulation, reduce their activity, a key statement has been made, that behavioral disorders in the ontogenesis of persons with visual impairments are secondary, therefore they are a subject to correction. This has led to further study of the issue.The criteria for the study of the state of creative activity have been developed, as well as its structural model, where certain criterion corresponds to each component of creative activity (component part «person» – resource criterion, component part «process» – motivational criterion, «product» – activity-behavioral criterion, «environment» – synergetic). Organizational and methodological approaches for carrying out the ascertaining experiment of the thesis have been defined and, on the basis of creative activity structural model, a diagnostic system for identifying the state of 5–8 grades students with visual impairments creative activity has been developed. This diagnostic system consists of five methodologies and covers research of four component parts of creative activity: «person»,«process», «product», and «environment».The study engaged 68 visually impaired students, 38 of them were 10–12 years old and 30 ones were 13–15 years old; also there were 43 students without visual impairments: 14 of them were 10–12 years old and 29 ones were 13–15 years old. In addition, 19 teachers (10 from comprehensive secondary schools and 9 from special comprehensive secondary schools) as classroom supervisors of the 5–8 grades students with and without visual impairments who have become respondents in our thesis were involved with the diagnostics.Considering the truism that at around the age of 12, new significant personal formations, such as ability to operate in abstract terms, analyze the effects of work and draw appropriate conclusions, an internal plan of action, etc., begin to appear, two sub-groups were identified in experimental groups, consisting of 5–8 grades students with and without visual impairments (EG1) and (EG2): EG1 (I) for 5–6 grades students (10–12 years) and EG1 (II) for 7–8 grades students (13–15 years) with visual impairments; EG2 (I) and EG2 (II) accordingly, for students without visual impairments.

Піканова Н.В. Формування соціалізованості у старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення в умовах інклюзивної групи. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 016 спеціальна освіта. – Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка, Київ 2022.У дисертації вперше здійснено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблеми соціалізованості дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти.Натепер в Україні традиційна освіта і практика проходять стан свого переформатування, розгортається організація навчально-виховного процесу в інклюзивному середовищі на засадах дитиноцентризму та особистісно орієнтованого навчання і виховання, використання педагогічних технологій, вироблення стратегії взаємодії всіх дорослих (педагогів, батьків) з орієнтацією на потреби дітей в інклюзивних закладах освіти.Провідним завданням сучасної педагогічної науки стала підготовка особистості до життя в соціумі, орієнтована на створення повноцінної взаємодії дітей з особливими освітніми потребами з соціальним оточенням.Відтак, на сучасному етапі розвитку інклюзивної освіти набувають усе більшого поширення інноваційні технології, спрямовані не лише на підвищення ефективності навчально-виховного процесу, алей підготовку дитини до повноцінного життя в соціумі, її соціалізацію та інтеграцію.Спираючись на результати теоретичного аналізу, зокрема педагогічних, психологічних, соціологічних підходів, вікових особливостей соціального розвитку дитини, з'ясовано структуру феномену «соціалізованість особистості» стосовно дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, визначено в його структурі рефлексійний та ресурсний компоненти.Визначено сутність педагогічного впливу, який представлено нами у вигляді педагогічної технології прямого та опосередкованого впливу на формування соціалізованості у старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення в умовах інклюзивної групи.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше: – обґрунтовано та розроблено теоретичну модель соціалізованості у старших дошкільників із ЗНМ;– виділено показники й рівні сформованості соціалізованості в означеної категорії дітей;– обґрунтовано потенціал педагогічної компетентності фахівців інклюзивних груп закладів дошкільної освіти;– науково обґрунтовано теоретико-методичні основи формування соціалізованості у старших дошкільників із ЗНМ;– визначено зміст та методи реалізації педагогічного впливу на дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;– обґрунтовано та розроблено технологію прямого та опосередкованого впливу на формування соціалізованості у старших дошкільників із ЗНМ в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти;поглиблено та уточнено:– сутність понять «соціалізація» і «соціалізованість», поняття «педагогічна компетентність»;подальшого розвитку набули:– положення спеціальної освіти про те, що сформованість соціалізованості є результатом успішної соціалізації, соціальної адаптації та, в кінцевому результаті, соціальної інтеграції дитини у соціум; удосконалено:– зміст, прийоми та засоби формування соціалізованості у старших дошкільників із ЗНМ.Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у:– розробленні діагностичного комплексу, який може бути використаний педагогами у закладах дошкільної освіти або спеціалістами реабілітаційних центрів в системі корекційно-виховної роботи зі старшими дошкільниками з ООП;– розробленні, апробації та впровадженні у практику роботи інклюзивних груп закладів дошкільної освіти та реабілітаційних центрів педагогічної технології прямого та опосередкованого впливу на формування соціалізованості у старших дошкільників із ЗНМ, яка може використовуватись як цілісно, так і окремо в якості самодостатніх технологій;– розроблені зміст, прийоми та засоби методичного забезпечення прямого впливу на формування навичок соціалізованості можуть бути використані дефектологами, вихователями, помічниками вихователів в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти, а також у реабілітаційних центрах;– можливості використання матеріалів дисертаційного дослідження у процесі проведення курсів перепідготовки педагогів, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, дефектологів, укладанні навчально-методичних посібників.Ключові слова: інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, старші дошкільники із загальним недорозвитком мовлення, соціалізованість, педагогічна компетентність, педагогічний вплив, педагогічна технологія прямого та опосередкованого впливу, інклюзивна група.^UPikanova N.V. Formation of socialization in older preschoolers with general speech underdevelopment in an inclusive group. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 016 special education. - Mykola Yarmachenko Institute of Special Pedagogy and Psychology, Kyiv 2022.In the dissertation for the first time the theoretical generalization and the scientific decision of a problem of socialization of children of senior preschool age with the general underdevelopment of speech (ZNM) in inclusive groups of establishments of preschool education is carried out.At present, traditional education and practice in Ukraine are undergoing a state of reformatting, the organization of the educational process in an inclusive environment on the basis of child-centeredness and personality-oriented learning and education, the use of pedagogical technologies, developing a strategy of interaction of all adults (teachers, parents) in inclusive educational institutions.The leading task of modern pedagogical science has been the preparation of the individual for life in society, focused on creating full interaction of children with special educational needs with the social environment.Thus, at the present stage of development of inclusive education, innovative technologies are becoming more widespread, aimed not only at improving the efficiency of the educational process, but also preparing the child for a full life in society, its socialization and integration.Based on the results of theoretical analysis, including pedagogical, psychological, sociological approaches, age features of social development of the child, the structure of the phenomenon of "socialization of personality" in relation to older preschool children with general speech underdevelopment, identified in its structure reflective and resource components.The essence of pedagogical influence is defined, which we present in the form of pedagogical technology of direct and indirect influence on the formation of socialization in older preschoolers with general speech underdevelopment in an inclusive group.The scientific novelty of the results is that for the first time- substantiated and developed a theoretical model of socialization in older preschoolers with ASD;- indicators and levels of formation of socialization in the specified category of children are allocated;- the potential of pedagogical competence of specialists of inclusive groups of preschool education institutions is substantiated;- scientifically substantiated theoretical and methodological foundations of socialization in older preschoolers with ASD;- the content and methods of realization of pedagogical influence on children of senior preschool age with ZNM are defined;- substantiated and developed the technology of direct and indirect influence on the formation of socialization in senior preschoolers with ASD in inclusive groups of preschool education institutions;in-depth and clarified:- the essence of the concept of "pedagogical competence", the concept of "socialization" and "socialization";further development were:- the provision of special education that the formation of socialization is the result of successful, social adaptation and, ultimately, the social integration of the child into society;improved:- content and methods of formation of socialization in older preschoolers with general speech underdevelopment.The practical significance of the dissertation research is:- development of a diagnostic complex that can be used by teachers in preschool education institutions or specialists of rehabilitation centers in the system of correctional and educational work with senior preschoolers with PDO;- development, testing and implementation of inclusive groups of preschool education institutions and rehabilitation centers of pedagogical technology of direct and indirect influence on the formation of socialization in older preschoolers with ASD, which can be used as a whole or separately as self-sufficient technologies;- developed content, techniques and tools for methodological support of direct influence on the formation of socialization skills can be used by special educators, educators, assistant educators in inclusive groups of preschool education institutions, as well as in rehabilitation centers;- the possibility of using the materials of dissertation research in the process of retraining courses for teachers, advanced training of teachers, speech pathologists, compiling teaching aids.Key words: inclusive education, children with special needs, senior preschoolers with general speech underdevelopment, socialization, pedagogical competence, pedagogical influence, pedagogical technology of direct and indirect influence, inclusive group.