З використанням матеріалу текстів українських народних чарівних казок, опублікованих переважно у виданнях другої половини XIX - початку XX ст., у контексті категорії модельованої бінарної опозиції "свій"/"чужий" проаналізовано особливості структурної поетики їх художнього простору. З метою з'ясування семантики антиномії "свій" і "чужий" простір досліджено специфіку функціонування ритуалу переходу в українських народних чарівних казках.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено музично-інструментальну культуру ранніх іраномовних кочівників Євразії на базі вивчення їх хордофонів (арф і ліроподібних інструментів). Запропоновано методику комплексного підходу щодо дослідження давнього інструментарію, створену на базі даних органології, археології, історії, порівняльної міфології, релігієзнавства, фольклористики, етнографії, етногеографії, семіотики, семантології, мистецтвознавства. На підставі вивчення скіфо-сарматських кутових арф з горизонтальним резонатором визначено їх давньоіранську генезу, реконструйовано форму та декор, первісну форму фіксатора струн, етнолокальні конструктивні особливості, хронологічні межі побутування. Скіфо-сарматські ліроподібні інструменти досліджено у контексті інструментарію Стародавнього Сходу. Виявлено їх характерні морфологічні особливості у порівнянні з античним (грецьким) інструментарієм. Доведено, що семантика форми та декору (втілення Фарна в образі барана) є стійкою етнічною ознакою даних інструментів.

  Скачати повний текст