Досліджено особливості правового статусу держави Україна як суб'єкта міжнародного приватного права. Значну увагу приділено правосуб'єктності нашої держави як суб'єкта міжнародного приватного права та її змістовим елементам (правоздатності та дієздатності, у структурі якої виділено правочиноздатність, трансдієздатність, некомерційну господарську дієздатність, деліктоздатність, тестаментоздатність). Проаналізовано специфіку притягнення держави України як суб'єкта міжнародного приватного права до міжнародної цивільно-правової відповідальності. Розвинуто концепцію вирішення проблеми державного імунітету в Україні (теорію абсолютного та функціонального імунітету). Обгрунтовано, що практика застосування Україною теорії абсолютного імунітету не сприяє захисту її інтересів стосовно дій судів іноземних держав, які підтримують теорію функціонального імунітету. З метою законодавчого вирішення Україною проблеми імунітету запропоновано ратифікувати Європейську конвенцію про імунітет держав від 16 травня 1972 р. (Базель) та привести положення законодавчих актів України у відповідність до принципів теорії функціонального імунітету. Надано конкретні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, яким регулюються відносини держави Україна як суб'єкта міжнародного приватного права та визначено її статус як учасниці міжнародних приватних правовідносин.

  Скачати повний текст