Розглянуто проблему підвищення ефективності лікування хворих на розлитий перитоніт шляхом обгрунтування доцільності інтра- та післяопераційних санацій черевної порожнини 0,1 % розчином дезмістину на фоні комплексної антибактеріальної терапії з урахуванням різних критеріїв тяжкості розлитого перитоніту. Вперше показано роль підвищення рівня гістаміну, серотоніну, еластази, фіброногену, молекул середньої маси на фоні зниження концентрації протизапального цитокіну ЕМАП-II в прогресуванні розлитого перитоніту, а найбільш висока концентрація гістаміну та серотоніну в крові визначено у хворих з гнійним перитонітом внаслідок деструкції стінки товстої кишки, еластази - у випадку панкреатогенного перитоніту. Доведено високу ефективність інтра- та післяопераційних санацій черевної порожнини 0,1 % розчином дезмістину у порівнянні з іншими антисептиками у випадку розлитого та дифузного перитоніту на фоні комплексної антибактеріальної терапії, що призводить до зниження ступеня інфікування перитонеального ексудату, зменшення в крові маркерів системного запалення, більш сприятливого перебігу післяопераційного періоду. Показано позитивний вплив такої санації на функціональний стан печінки та нирок у випадку розлитого та дифузного перитоніту.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу, поняття, ознаки та види унітарних держав, витоки їх становлення, а також основні засади організації та функціонування унітарної форми територіального устрою держави. Проаналізовано основні етапи становлення та розвитку України як унітарної держави, з'ясовано, що державотворчий процес на теренах України, а відтак, і утвердження (або спроба утвердження) унітарної форми політико-територіального устрою, мали досить складний, багатогранний, неоднозначний, а іноді суперечливий, проте, поступальний характер. На підставі порівняльного аналізу нормативно-правових актів зарубіжних країн і національного законодавства запропоновано шляхи оптимізації правового регулювання унітарної форми територіального устрою України.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена темі дослідження впливу національнихчинників на європейський інтеграційний процес країн Вишеградської групи.Комплексно досліджено вплив групи національних політичних чинниківєвроінтеграції на інтеграційні процеси Польщі, Угорщини, Чехії таСловаччини.Європейська інтеграція є одним з визначальних процесів дляміжнародних відносин другої половини XX ст. Змістовно євроінтеграціяозначується як регіоналізація на тлі загальносвітових процесів глобалізації. Вєвропейському інтеграційному процесі виділяються два вектори руху –розширення та поглиблення. Перша тенденція виразно спрямована із заходуна схід. Основними мотивами цього руху є насамперед економічні та політичнімотиви. У ньому зацікавлені обидві сторони – країни, які вже є членами ЄС, ікраїни, які мають намір стати членами Спільноти. Метою перших єзбільшення своєї політичної значущості, розширення ринку збуту тазбільшення інвестицій, підвищення безпеки та стабільності, зміцненнядемократії та прав людини. Для країн, що приєднуються, ЄС є своєріднимцивілізаційним еталоном власного розвитку. Друга тенденція – поглибленняєвроінтеграції – є процесом, який у нинішній час щораз більше актуалізується.Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування впливунаціональних чинників на європейські інтеграційні процеси на прикладі країнВишеградської групи. При цьому особлива увага зосереджується напроблемах поєднання національних інтересів, національного суверенітету інаціональної ідентичності з інтеграцією в Європейському Союзі та іншихрегіональних проєктах.Наукова новизна отриманих результатів визначена метою та завданнямидослідження, засобами їхнього розв’язання і полягає в наступному:вперше:– досліджено комплексний вплив національних чинників наміжнародний інтеграційний політичний процес.– обґрунтовано доцентрову роль внутрішнього суверенітету державВишеградської групи в інтеграційному процесі;– визначено роль національних чинників у формуванні міждержавноїполітики країн Вишеградської групи;удосконалено:– теоретичне обґрунтування категоріального апарату дослідження;зокрема, окреслено роль і місце національних факторів у підходах до вивченняінтеграційного процесу ЄС;– систематизовано базис формування основних напрямів міжнародноїполітики країн Вишеградської групи на регіональному та субрегіональномурівнях;набули подальшого розвитку:– теоретичні моделі європейського інтеграційного процесу, щовраховують досліджений вплив національних факторів на нього;– розуміння національних базисів євроінтеграційної політики;– доповнилась наукова аргументація щодо мінливості національнихчинників в інтеграційному процесі.^UThe dissertation is devoted to the research of the national factors’ impact onthe European integration process of the Visegrad Group countries. The impact ofnational political factors on European integration processes of Poland, Hungary,Czech Republic and Slovakia is comprehensively investigated.In the second half of the 20th century, the European integration has becomeone of defining processes for international relations. Meaningfully, Europeanintegration is defined as regionalization on the background of worldwideglobalization processes. There’s two main vectors distinguished in the Europeanintegration process - expansion and deepening. The first trend is clearly directedfrom West to East. This movement’s main motives are primarily economical andpolitical. Both countries that are already members of the EU and countries that intendto become members of the Community are interested in it. The goal of the former isto increase its political influence, expand the sales market and investments,strengthen its security, stability, democracy and human rights. For the joiningcountries, the EU serves as civilizational standard for their development. The secondtrend - the deepening of European integration - is a process that’s becoming moreand more relevant nowadays.The Visegrad Group countries are characterized as those where EUenlargement has been completed, but the processes of deepening the integration aretopical and complex. This is primarily due to the fact that those are the post-socialistcountries, each of them has gone through its own complex path of national stateformation. While the economic interests of the Visegrad Group countries are8completely coincide with general European aspirations, political factors are barelyan incentive for unification with Western Europe.European integration has its own laws that cannot be bypassed, and it isimpossible to join the European Union without fulfilling formalized requirements.However, the mechanism of European integration deepening inevitably facescontradictions that constantly inhibit further development of the project in itsmodern format. First, it’s balancing between national interests and supranationalproblems, that constantly accompanies all EU processes. Majority of the importantpan-European issues are resolved consensually by all members, which, along withthe active expansion of the European Union, creates obstacles for further deepintegration. Secondly, the constant expansion of the project creates conditions forinformal political unions among EU members, the basis of which is lobbying ofcommon national interests in the EU.The scientific novelty of the obtained results is determined by the purpose andtasks of the research, the means of their solution and consists in the following:for the first time:– researched the complex influence of national factors on political process ofthe international integration;– researched the central role of the Visegrad Group countries’ internalsovereignty in the integration process;– researched the role of national factors in the formation of the VisegradGroup countries’ international policy;11improved:– outlined the theoretical justification of the categorical research apparatus; inparticular, the national factors’ role and place in EU integration process studyapproaches;– researched the basis for the formation of Visegrad Group’s internationalpolicy main directions on regional and subregional levels;acquired further development:– theoretical models of the European integration process, taking into accountthe researched influence of national factors;– understanding of national bases of European integration policy;– supplemented the scientific argumentation regarding the variability ofnational factors in the integration process.