На підставі аналізу психоаналітичних знаків, що формують "психоаналітичний текст", символотворення у сфері несвідомого, процедур тлумачення та розуміння й застосування психоаналізом герменевтичної логіки запропоновано обгрунтування психоаналізу як особливого типу герменевтичної практики. Поєднання класичної гносеології з гносеологією гуманітарного знання розглянуто як основну особливість психоаналізу. Встановлено, що в практично-технологічному арсеналі психоаналіз є конкретно-науковою герменевтикою, а на рівні філософського узагальнення свідомого, несвідомого, проблем комунікації, інтеракції, логіки психоаналіз володіє характеристиками особливої філософської герменевтики, в якій є онтологічний, гносеологічний, феноменологічний рівні аналізу. Проведено філософсько-герменевтичну рефлексію відносно проблем розуміння та тлумачення в психоаналізі. Психоаналітичне розуміння репрезентує психоаналіз як герменевтичну практику з особливою герменевтичної логікою, яка організує психоаналітичне знання, формує механізми пошуку смислу та схему інтерпретативної діяльності. Психоаналітичну герменевтику виокремлено відносно інших герменевтик з визначенням її семіотичних, лінгвістичних, логіко-герменевтичних особливостей.

  Скачати повний текст

Мета роботи: наукове обґрунтування та розробка оптимізованої моделі раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення.Матеріали та методи дослідження: викопіювання даних облікової медичної документації, анкетування, опитування. Обстежено 300 хворих після перенесеного мозкового інсульту (МІ) та 200 осіб контрольної групи за період 2019–2023 рр., які отримували реабілітаційні заходи в ДП «Клінічний санаторій «Роща» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» і ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця».Констатовано збільшення національних рівнів смертності та первинної інвалідизації через хвороби системи кровообігу (ХСК) з відповідними трендами +2,3 % і +5,8 % та тренди збільшення первинної інвалідизації через цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ): +8,3 %. В Харківській області визначено зростання поширеності МІ для загальної та вперше в житті виявленої захворюваності з трендами +62,5 % і +249,2 % та збільшення рівнів смертності через ХСК і ЦВЗ із трендами +4,9 % і +1,0 % і первинної інвалідизації з трендами +12,1 % і +25,6 %. Визначено групи факторів ризику розвитку МІ: медико-біологічні (некеровані та керовані), медико-соціальні, психологічні та кліматичні з режимом дня. Вирахувано модель виникнення та розвитку МІ серед дорослого населення й встановлено збільшені шанси на розвиток МІ у осіб жіночої статі (в 2,2 рази), при обтяженому анамнезі з інсультів (в 1,3), тривалих шкідливих звичках (5–10 р. – в 10,1 і 10–20 р. – в 13,1), змішаному раціоні з жирною та смаженою їжею (в 3,0), великій родині (в 25,3) і низькому доходові (до 1000 грн. – в 26,9 і 1000–3000 грн. – в 6,3). Встановлено низький загальний рівень забезпеченості заходами раннього виявлення (РВ) і первинної профілактики (ПП) МІ на рівні 51,94 % із найнижчими рівнями задоволеності профорієнтаційною (21,0 %), санаторно-курортною (33,0 %) та інформаційною (44,0 %) складовою. Констатовано кількісне превалювання високих і помірних рівнів реактивної та особистісної тривожності (відповідно 50,3 і 41,3 та 23,0 і 62,7 %) із загальними рівнями 42,8 ± 6,32 і 39,60 ± 6,23 балів. Достовірно зафіксовано значну поширеність маскованої депресії (27,7 %) із загальним рівнем 52,6 ± 7,46 балів. Науково обґрунтовано та розроблено оптимізовану модель РВ і ПП МІ серед дорослого населення, яка включає шість структурних складових: понятійно-категоріальну, стратегічно-діяльнісну, нормотворчу, інформаційно-комунікативну, функціонально-організаційну і практично-реалізаційну.^UObjective: scientific substantiation and development of an optimized model for early detection and primary prevention of cerebral strokes among the adult population.Research materials and methods: copying of medical records, questionnaires, surveys. For the period 2019–2023, 300 patients after brain strokes (BS) and 200 people of the control group were examined, who received rehabilitation measures at the State Enterprise (SE) "Clinical Sanatorium "Roshcha" of Private Joint-Stock Company (PJSC) "Ukrprofozdorovnytsia" and SE "Clinical Sanatorium "Berezivskyi Mineral Water Resort" of PJSC "Ukrprofozdorovnytsia".There was an increase in national mortality and primary disability due to circulatory system diseases (CSD) with corresponding trends of +2.3% and +5.8% and an increase in primary disability due to cerebrovascular diseases (CVD): +8.3%. In the Kharkiv region, there was an increase in the prevalence of MI for general and first-time detected morbidity with trends of +62.5 % and + 249.2 % and an increase in mortality rates due to CSD and CVD with trends of +4.9% and +1.0% and primary disability with trends of +12.1% and +25.6%. Groups of risk factors for the development of BS have been identified: medical and biological (uncontrolled and controlled), medical and social, psychological, and climatic with a daily regimen. A model of the emergence and development of BS among the adult population was calculated and increased chances of BS development in women (2.2 times), with a burdened history of strokes (in 1.3), long-term bad habits (5–10 years – at 10.1 and 10–20 years – 13.1), a mixed diet with fatty and fried foods (3.0), a large family (25.3) and low income (up to 1000 UAH – 26.9 and 1000–3000 UAH – 6.3). A low overall level of provision of early detection (ED) and primary prevention (PP) measures for BS was found at the level of 51.94% with the lowest levels of satisfaction with career guidance (21.0%), sanatorium-resort (33.0%) and information (44.0%) components. The quantitative prevalence of high and moderate levels of reactive and personal anxiety (50.3%, 41.3%, 23.0% and 62.7%, respectively) with general levels of 42.8±6.32 and 39.60±6.23 points. There was a significant prevalence of masked depression (27.7%) with an overall level of 52.6±7.46 points. An optimized model of ED and PP of BS among the adult population has been scientifically substantiated and developed, which includes six structural components: conceptual-categorical, strategic-activity, rule-making, informational-communicative, functional-organizational and practical-implementation.