Досліджено особливості наголошування іменників у поезії Лесі Українки. Визначено акцентні типи, зіставлено наголошування іменників слововжитку поетеси з мовною нормою кінця XIX - початку XX ст. і сучасною літературною нормою. Досліджено особливості функціонування наголосу як стилістичного засобу, а також як компонента ритміко-інтонаційної побудови поетичних творів Лесі Українки. Проаналізовано процес уніфікації наголосу в акцентних типах. Висвітлено варіантну, а також запропоновану акцентуацію. Проведено акцентуаційний аналіз, що дозволило здійснити характеристику загальних тенденцій акцентуаційних процесів у мові кінця XIX - початку XX ст. Виявлено вплив мови поетеси на кодифікацію українського наголосу. Установлено закономірності тенденції акцентуаційного розвитку іменників.

  Скачати повний текст