На підставі аналізу широкого кола історичних джерел, значну частину з яких вперше введено до наукового обігу, досліджено процес становлення та розвитку профспілкової системи УСРР у контексті формування радянського тоталітаризму. Показано методи політичної боротьби більшовиків за керівництво профспілковим рухом у 1920 - 1921 рр. Розглянуто механізм компартійно-радянського контролю за діяльністю профспілкових організацій, що порушував основні права робітничих об'єднань. Особливу увагу приділено питанням формування профспілкової номенклатури. Проаналізовано напрямки та наслідки демократизації профспілкового управління за принципами "робітничої демократії". Показано зміну місця й ролі профспілок у системі тоталітарної влади внаслідок впровадження елементів політики соціального партнерства за умов "класової диктатури". З'ясовано роль професійних спілок як ланки політичної системи, що пов'язує владу з громадськими організаціями. На підставі вивчення їх соціально-економічної та культурно-масової роботи визначено суперечності й особливості діяльності радянських профспілок, головне завдання яких - поєднувати захист прав та інтересів найманих працівників з підтримкою влади.

  Скачати повний текст