Дисертацію присвячено обґрунтуванню, дослідженню та впровадженню в клініку оптимальних варіантів анестезіологічного забезпечення у дітей під час хірургічного лікування пухлин.Робота проведена на підставі аналізу особливостей перебігу періопераційного періоду та виходів лікування 98 дітей віком від 1 до 17 років з онкологічною (1 група) та травматологічною (2 група) патологією, розподілених на підгрупи в залежності від типу анестезії. Дітям 1А та 2А підгруп проводили пропофолом та фентанілом. Дітям 1Б та 2Б підгруп проводили анестезію комбіновану анестезію севофлюраном та фентанілом. Групи обстежених хворих були співставимі за віком, статтю та індексом маси тіла.Для оцінки стану дітей, ступеню виразності у них запальних змін, особливо обумовлених пухлинним процесом, а також їх компенсаторно – адаптаційних реакцій на операційний стрес ми використовували клінічні, інструментальні, апаратні, лабораторні та розрахункові методи. Серед показників гемодинаміки вивчалися частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний (АТС), діастолічний (АТД) та середній (САТ) артеріальний тиск, пульсовий тиск (ПТ). Надалі проводився розрахунок ударного об’єму (УО) за модифікованою формулою для дітей STARR з подальшим розрахунком хвилинного об’єму кровообігу (ХОК), загального периферичного судинного опору (ЗПСО), а також рівня відчуваємого стресу (РВС) за формулою, запропонованою Шейх-Заде. Активність вегетативної нервової системи вимірювали за допомогою оцінки показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Для розрахунку параметрів ВСР у часовій та частотній областях використовувалися холтерівські вхідні дані електрокардіограми (ЕКГ), яку записували протягом 5 хвилин за допомогою трьохканального холтерівського пристрою. З метою визначення рівня адаптації або дезадаптації дитини за допомогою стандартних наборів реагентів для імуноферментного визначення в сироватці крові методом імуноферментного аналізу визначали концентрацію кортизолу, інтерлейкіну-6 (IL-6) та фактору некрозу пухлин – альфа (TNFα). Також з метою оцінки запальної відповіді визначали рівень С – реактивного білка (СРБ) у сироватці крові. Дослідження складалося з V етапів: І етап – до хірургічного втручання та анестезіологічного супровіду; II етап – визначення показників під час індукції в анестезію; III етап – визначення показників під час травматичного етапу операції; IV етап – визначення показників наприкінці операції; V етап – визначення показників через 24 години після операції. Прикінцевими точками при оцінці ефективності лікування були показники компенсаторно – адаптаційних можливостей організму.Наукова новизна дослідження: Визначено оптимальний метод анестезії та її вплив на стресову відповідь та запальну реакцію організму в дітей з онкологічною патологією. При проведенні внутрішньовенної та інгаляційної анестезії з’ясований профіль реакції на хірургічний стрес у дітей з онкологічною та травматологічною патологією, що відрізняється. Показано, що внутрішньовенні режими анестезії з позиції антистресової відповіді та протизапальної дії були кращими у дітей при онкологічних операціях. Означено, що внутрішньовенна анестезія є оптимальною і має переваги при хірургічному лікуванні дітей з пухлинами. Ще раз стверджувано, що вимір варіабельності серцевого ритму при оперативних втручаннях під час вегетативного виклику має велике значення. Доведено, що баланс прозапальних реакцій свідчать про нейрогуморальну стресову реакцію в організмі дитини під час оперативного втручання. Підтверждено імуномоделюючу та протизапальну дію пропофолу в порівнянні з інгаляційним анестетиком – севофлюраном.Практичне та теоретичне значення дослідження. Результати даного дослідження відображають вплив різних видів анестезії на стресову відповідь та запальну реакцію організму дітей з онкологічною патологією, що дозволяє створити основні принципи визначення оптимального методу анестезії в онкохірургії дитячого віку^UThe dissertation is devoted to the substantiation, research and clinical implementation of the optimal options for anesthetic support in children during surgical treatment of tumors.The work was carried out on the basis of the analysis of the perioperative period course features and the treatment outcomes of 98 children aged 1 to 17 years with oncological (group 1) and traumatological (group 2) pathology, divided into subgroups depending on the type of anesthesia. Children of subgroups 1A and 2A were anesthetized with propofol and fentanyl. Children of 1B and 2B subgroups underwent combined anesthesia with sevoflurane and fentanyl. The groups of examined patients were comparable in terms of age, gender and body mass index.We used clinical, instrumental, hardware, laboratory and computational methods to assess the condition of children, the degree of expressiveness of inflammatory changes in them, especially caused by the tumor process, as well as their compensatory and adaptive reactions to operative stress. Hemodynamic indicators such as heart rate (HR), systolic (SBP), diastolic (DBP) and mean (MAP) blood pressure, pulse pressure (PP) were studied. In the future, the stroke volume (SV) was calculated according to the modified STARR formula for children, followed by the calculation of the minute volume of blood circulation (MV), systemic vascular resistance (SVR), as well as the perceived stress score (PSS) according to the formula proposed by Sheikh-Zade. The activity of the autonomic nervous system was measured by assessing heart rate variability (HRV). To calculate HRV parameters in the time and frequency domains, Holter input data of the electrocardiogram (ECG), which was recorded for 5 minutes using a three-channel Holter device, were used. In order to determine the level of adaptation or maladaptation in the child using standard sets of reagents for immunoenzymatic detection in blood serum, the concentration of cortisol, interleukin-6 (IL-6) and tumor necrosis factor-alpha (TNFα) in blood serum was determined by immunoenzymatic analysis. Also, in order to assess the inflammatory response, the level of C-reactive protein (CRP) in blood serum was determined. The study consisted of V stages: stage I – before surgical intervention and anesthesiological support; stage II – determination of indicators during induction of anesthesia; stage III – determination of indicators during the traumatic stage of the operation; stage IV – determination of indicators at the end of the operation; stage V – determination of indicators 24 hours after the operation. The end points in the evaluation of the effectiveness of the treatment were indicators of compensatory and adaptive capabilities of the body.Scientific novelty of the research. The optimal method of anesthesia and its effect on the stress response and inflammatory reaction of the body in children with oncological pathology were determined. During intravenous and inhalation anesthesia, a different profile of the reaction to surgical stress in children with oncological and traumatic pathology was revealed. It was shown that intravenous anesthesia regimens from the standpoint of anti-stress response and anti-inflammatory effect were better in children during oncological operations. It was determined that intravenous anesthesia is optimal and has advantages in the surgical treatment of children with tumors. It is once again asserted that the measurement of heart rate variability during operative interventions during autonomic challenge is of great importance. It has been proven that the balance of pro-inflammatory reactions indicates a neurohumoral stress reaction in the child’s body during surgery. The immunomodulating and anti-inflammatory effect of propofol was confirmed in comparison with the inhalation anesthetic – sevoflurane.Practical and theoretical value. The results of this study reflect the influence of various types of anesthesia on the stress response and inflammatory reaction of the body of children with oncological pathology, which allows us to create basic principles for determining the optimal method of anesthesia in pediatric oncology surgery