Наведено результати порівняльного дослідження фонетичної будови та лексико-семантичної системи турецької та кримськотатарської літературних мов у синхронному плані. Виявлено інтегральні та диференційні ознаки двох споріднених мов у сфері голосних і приголосних звуків, досліджено специфічні особливості фонетичних систем порівняних мов. Вперше на лексичному матеріалі турецької та кримськотатарської мов зроблено порівняльний аналіз анатомічних назв, серед яких виявлено такі, що збігаються за фонетичною та семантичною структурами в обох мовах і мають фонетичні та лексичні відмінності. На матеріалі двох тюркських мов детально вивчено деякі морфологічні особливості назв частин тіла і похідних від них, а також способи їх творення. Порівняно турецькі та кримськотатарські назви свійських і диких тварин, основна частина яких сформувалася в епоху найбільшої близькості давньотюркських діалектів і збереглася у всіх або переважній більшості сучасних тюркських мов без змін або з незначними фонетичними розходженнями. Доведено, що назви свійських і диких тварин у турецькій і кримськотатарській мовах відносяться до архаїчної спільнотюркської лексики, часто використовуються у прислів'ях і приказках, виступають твірною основою для утворення термінів різних галузей. На документальному та фактичному матеріалі вперше здійснено періодизацію історії розвитку кримськотатарської літературної мови, розкрито етапи зближення та віддалення кримськотатарської та турецької мов у сфері фонетики і лексики.

  Скачати повний текст