Висвітлено теорію та практику граматичної кодифікації на основі галицьких граматик першої половини ХІХ ст., які розглянуто в широкому контексті дескриптивних і прескриптивних праць XVI - ХІХ ст. Доведено, що українська граматична традиція XVI - XVII ст., ідеї західноєвропейського граматичного раціоналізму та слов'янського порівняльно-історичного мовознавства, граматичний опис національних літературних мов, мовознавче знання про українську мову вплинули на становлення теорії граматичної кодифікації, яку відображає обгрунтування граматичної правильності літературної мови та відбір лінгвістичних характеристик кодифікованих норм. Розкрито практику кодифікації крізь призму літературного чинника та встановлення характеру граматичних норм на відповідність їх одній із підсистем загальнонародної української мови. Проаналізовано значення результатів для історії української літературної мови, історії та теорії граматики, історії української лінгвістики. Розроблено теоретичну модель опису поняття "граматична кодифікація" (як єдність загальнодескриптивної та частководескриптивних теорій).

  Скачати повний текст