Визначено принципові недоліки та резерви покращання ефективності функціонування залізничних вузлів України як складних технологічних систем у частині переробки місцевого вагонопотоку. Проведено дослідження та класифіковано дані вузли за ступенем розвитку. Введено поняття "розвинений" залізничний вузол. Запропоновано розглядати залізничний вузол як складну технологічну систему, яка має певні ознаки, а саме: активну (цілеспрямовану), штучно створену, людино-машинну, відкритого типу, самостійну, неформальну та добре організовану. На прикладі Київського вузла встановлено розподілення обсягів загальновузлової місцевої роботи між станціями вузла, параметрів вхідних і вихідних вагонопотоків основних вантажних станцій. Побудовано метод на основі принципів розробленого комплексу математичних моделей, який має суттєві переваги, оскільки його алгоритм дозволяє визначити оптимальне місце концентрації технічної переробки місцевих вагонів відповідно до вибраних параметрів і критеріїв оцінювання незалежно від складності, фізичної конфігурації, кореспондеції та інших місцевих умов розвинених вузлів. На прикладі Київського вузла визначено оптимальні місця концентрації технічної переробки місцевого вагонопотоку за критеріями мінімізації відстані та часу. Розроблено дві альтернативні моделі розвозу місцевих вагонів. Застосування даних розробок дозволяє скоротити відстань і час маршрутів слідування місцевих вагонів, а також зменшити потребу у локомотивах передавального руху.

  Скачати повний текст