Досліджено питання формування й функціонування популяцій інвазійних рослин в антропонізованих екосистемах, пов'язаних з агросферою. Шляхом детального аналізу автотрофної ланки степових екосистем за градієнтом деградації - від природоохоронних (заповідники) до повністю трансформованих (агроекосистеми) досліджено синекологію цих угруповань. Показано, що з посиленням порушеності рослинного покриву знижується кількість еколого-ценотичних груп видів, видова різноманітність, маса рослинних решток у грунті та вологість останнього. На підставі результатів дослідження демекології інвазійних видів-експлерентів показано, що за нових умов дані рослини набувають рис віолентності, що дає змогу їм витісняти місцеві види та на 1 - 3 роки затримувати прогресивну сукцесію в антропізованих екосистемах, які є частиною агроландшафту. Зазначено, що агресивність інвазійних видів зумовлена взаємодією чинників: відсутністю консументів, високою алелопатичною активністю, меншою чутливість до загущення та впливу фітофагів. Виявлено два типи субстратегії експлерентів - детермінантні (Д) й індетермінантні (ІД) види, наведено їх характеристику. Показано, що завдяки цим субстратегіям інвазійні рослини мають додаткові переваги в заміщенні менш шкодочинних аборигенних видів. Виявлено значну видову різноманітність карантинного бур'яну Ambrosia artemisiifolia L. На прикладі цього виду показано, як наявність гетеркарпії та континуума форм дає змогу йому займати гіперпростір ніш у місцезростаннях і формувати досить стійкі угруповання. Грунтуючись на результатах синекологічних досліджень, розроблено метод фітоценотичного контролю адвентивних видів у двох основних варіантах - підбір і створення на вогнищах заносних бур'янів штучних фітоценозів із багаторічних трав та стійких до вторгнення адвентивних видів однорічних культур, а також для Д-видів бур'янів - пізнє скошування травостою останніх (в період бутонізації). Установлено, що цей прийом сприяє швидкому відновленню місцевих видів, які самі витісняють чужинні види. Відзначено, що застосування фітоценотичного контролю в плодових садах, агрофітоценозах польових культур та на закрайках полів сприяє підвищенню буферних властивостей агросистем, очищенню грунту від насіннєвих зачатків бур'янів, зниженню враження плодових культур хворобами та шкідниками й захисту полів, що не вкриті снігом, за умов створення на закрайках останніх екологічного каркасу з багаторічних травосумішок, від вторгнення чужинних видів.

  Скачати повний текст