Розглянуто тенденції та проблеми тендерної нерівності. Висвітлено актуальні питання проходження служби жінками в органах внутрішніх справ, причини нерівності жінок. Проаналізовано та розкрито основні шляхи формування гендерної культури та набуття гендерної освіти працівниками органів внутрішніх справ. Розкрито особливості реалізації політики рівних прав чоловіків і жінок у підрозділах поліції та виділено шляхи його впровадження у діяльність української міліції. Внесено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та висвітлено шляхи вирішення тендерних проблем в ОВС України.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи та практичні досягнення у сфері комплексних природничих досліджень території ПЗФ. Обґрунтовано доцільність використання методів ландшафтно-екологічного планування для геоекологічної оцінки територій природно-заповідного фонду та можливості інших методичних прийомів у забезпеченні отримання достовірних наукових результатів. Проаналізовано історію дослідження і створення національного природного парку «Слобожанський» та підґрунтя для визнання необхідності особливої охорони його території. На основі суцільного обстеження території парку зроблена комплексна оцінка особливостей природних умов, у т.ч. рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу та ландшафтної диференціації території парку в цілому та розроблено відповідні картографічні твори. Засобами ландшафтно-екологічного планування» визначено джерела та інтенсивність зовнішніх та внутрішніх конфліктів природокористування на території НПП «Слобожанський». Проведено геохімічне обстеження та екологічна оцінка стану ґрунтового, рослинного покриву та водних об'єктів парку та суміжних територій, що дозволило розробити інформативні картографічні моделі для просторової оцінки характеристик ґрунтів та розрахувати комплексні екологічні індекси для води і рослинності, які доводять необхідність якнайшвидшого включення заплави обох річок до меж НПП, оскільки найнижчі значення індексу виявлені на заплавах. Проведено польове дослідження рослинного різноманіття території НПП та суміжних з ним ділянок, що пропонуються для включення до складу парку, виявлено та ареали розміщення унікальних рослинних угрупувань та осередки помешкання представників тваринного світу, що потребують особливої охорони. Досліджено динаміку рекреаційного навантаження на територію парку та чинники, що його формують. На основі суцільного обстеження зроблене зонування територій парку за рівнем рекреаційної дигресії. Запропоновано власну класифікацію навчальних стежок розділивши їх на дві основні групи: універсальні та спеціальні. Базуючись на класифікації стежок і практичній роботі в національному природному парку «Слобожанський» розроблено систему стежок та маршрутів які ефективно задовольняю потреби безперервну неформальної екологічної освіти, у т.ч. дорослого населення. На основі 5-річного експерименту зі школярами з постійним моніторингом шляхом анкетування, зроблено висновок про можливість формування у дітей знань і екологічно свідомої поведінки шляхом систематичної роботи з ними безпосередньо на території парку. Робота з дорослими націлена на підвищення їх екологічної культури і освіченості для бережливого відношення до природоохоронних ландшафтів та забезпечення підтримки зусиль по розширенню території парку. Обґрунтовано включення ділянки заплави р. Мерло до складу парку та визначено шляхи реалізації цієї мети. Запропоноване розширення території парку дозволить змінити зонування, завдяки чому з'явиться ще одна лісова ділянка заповідної зони на правому березі р. Мерло, три ділянки стаціонарної рекреації та велика площа регульованої рекреації і господарська зона, що відділяє її від суміжних антропогенно освоєних територій. Таким чином, визначено основні геоекологічні проблеми парку та обґрунтовано ключові напрямки їх розв'язання, а саме: наукові, організаційні, освітньо-виховні. На основі SWOT-аналізу розроблена SWOT-матриця, що дозволяє виявити взаємозв'язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для розв'язання геоекологічних проблем НПП «Слобожанський». Саме ці взаємозв'язки дозволяють визначити покроково напрямки досягнення короткострокових, середньострокових та довгострокових цілей, головними з яких є збереження ландшафтного та біологічного різноманіття природи Харківщини. Окремо розглянуто загрози, що посилюють прояв слабких сторін геоекологічних проблем НПП. У той же час, чітке розуміння проблеми дозволяє використати всі можливості, виявлені в ході аналізу, для її розв'язання. Ключові слова: природно-заповідний фонд, ландшафт, ландшафтно-екологічне планування, інвентаризаційний етап, конфлікти природокористування, оптимізація, національний природний парк, екологічна освіта, мислення, виховання, екологічна стежка, рекреаційне навантаження, дигресія.^UThe dissertation analyzes the existing theoretical and methodological approaches and practical achievements in the field of integrated natural research of the NRF territory. The historical aspects of the formation and physical and geographical conditions of the territory of the national natural park «Slobozhansky» are investigated. The main geoecological problems of the park have been determined by means of landscape-ecological planning, the main directions of solving geoecological problems have been substantiated, namely: scientific, organizational, educational and educational. Based on a 5-year experiment, a conclusion was made about the possibility of forming children's knowledge and environmentally conscious behavior by systematically working with them directly in the park. Work with adults is aimed at improving their environmental culture and education for the conservation of protected landscapes and providing support for efforts to expand the park. On the basis of the received results of research the SWOT-analysis of geoecological problems is made and the basic ways of their decision are specified. Implementation of these measures will ensure the fulfillment of Kharkiv region's obligations to increase the percentage of nature reserve areas and develop the ecological network by including the Merlot floodplain, which is part of the Galicia-Slobozhansky ecological corridor. Key words: nature reserve fund, landscape, landscape-ecological planning, inventory stage, conflicts of nature use, optimization, national nature park, ecological education, thinking, education, ecological trail, recreational load, digression.

Дисертаційне дослідження присвячене науковому обґрунтуванню напрямів і заходів оптимізації територіальної структури землекористування міста Харків для забезпечення інвайронментальної сталості та екологічної стабільності як цілей сталого розвитку. Обґрунтовано доцільність використання ландшафтно-екологічного планування в складі практики розробки документів територіального розвитку міста та запропоновано адаптований алгоритм його проведення, що враховує особливості міських ландшафтів. Здійснено комплексну інвентаризацію фізико-географічних умов. Визначено склад та параметри природних територіальних структур міського ландшафту (відтвореної генетико-морфологічної, басейнової та позиційно-динамічної). Встановлено загальні риси та особливості часової та функціональної гетерогенності територіальної структури землекористування м. Харкова, що дали можливість визначити основні закономірності його розвитку. Для потреб проведення оцінки природних та антропогенних територіальних структур міського ландшафту для всієї території здійснено диференціацію за тривалістю урбанізаційного перетворення, проведено геохімічне обстеження поверхневого шару ґрунтового покриву всієї території м. Харків за показниками актуальної та обмінної кислотності, вмісту гумусу, хлорид- та гідрокарбонат- іонів. Визначення ступеню антропогенної трансформації ландшафту та дослідження із встановлення вмісту рухомих форм деяких важких металів у складі етапу оцінки проведено на прикладі окремих ділянок території міста (частин басейнів р. Уди та р. Лопань відповідно). На основі отриманих результатів інвентаризаційного й оціночного етапів дослідження виконано зонування території міста Харків та обґрунтовано напрями оптимізації структури землекористування для кожного типу зон. Розроблено проєкт водоохоронного зонування р. Уди в межах міста та рекомендації щодо нормування антропогенного навантаження на заповідні об'єкти, що розташовані на території міста. 21 Ключові слова: оптимізація, територіальні структури ландшафту, міський ландшафт, ландшафтно-екологічне планування, водоохоронне зонування, міські території, об'єкти природно-заповідного фонду.^UThe dissertation research is devoted to the scientific substantiation of directions and measures of optimization of the territorial structure of land use of the city of Kharkiv for maintenance of environmental sustainability and ecological resilience as the goals of sustainable development. The expediency of using landscape-ecological planning as a part of the practice of development of documents of territorial development of the city is substantiated and the adapted algorithm of its carrying out taking into account features of urban landscapes is offered. A comprehensive inventory of physical and geographical conditions was made, which allowed summarizing the data on the main features of the geological and geomorphological structure, genetic traits of soil and vegetation of the territory currently occupied by the city. The morphometric analysis of the relief of the territory of Kharkiv was carried out by means of GIS-technologies with the use of parameters of absolute height, slope, exposure, planned, profile and general curvature of the relief. The composition and parameters of the natural (to urban transformation) genetic-morphological, basin and position-dynamic territorial structures of the urban landscape are determined, the corresponding cartographic models are concluded. The general features and peculiarities of temporal and functional heterogeneity of the territorial structure of Kharkiv land use have been established, which have made it possible to determine the basic regularities of its development. For the needs of assessment of natural and anthropogenic territorial structures of the urban landscape for the whole territory, differentiation was carried out according to the duration of urbanization transformation, the geochemical survey of the soil surface layer of the whole territory of Kharkiv was carried out according to indicators of pH, content of humus, chloride and bicarbonate ions. Determining the degree of anthropogenic transformation of the landscape and research to determine the content of mobile forms of some heavy metals in the assessment phase was carried out on the example of individual sections of the city (parts of the basins of the Uda and Lopan rivers, respectively). Based on the results of the inventory and evaluation stages of the study, the zoning of the city of Kharkiv was performed and the directions of optimization of the land use structure for each type of zones were substantiated. A project of water protection zoning of the Uda River within the city limits and recommendations on normalization of anthropogenic load on protected objects located on the territory of the city have been developed. Keywords: optimization, territorial structures of the landscape, urban landscape, landscape-ecological planning, water protection zoning, urban territories, objects of the nature reserve fund.

У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: узагальнено міжнародний та вітчизняний досвід з реалізації концепції зеленої інфраструктури міських територій; визначено та проаналізовано законодавчу основу для використання концепції зеленої інфраструктури; встановлено та охарактеризовано об’єкти зеленої інфраструктури; розроблено концептуальні підходи до розробки зеленої інфраструктури м. Харків, базуючись на оцінці виконання зеленою інфраструктурою екологічних функцій та сформовано комплекс методик проведення дослідження; проведено попередню оцінку наявної зеленої інфраструктури м. Харків; проведено оцінку екологічних функцій зеленої інфраструктури: оцінено рівень забезпеченості населення зеленою інфраструктурою загального користування, оцінено виконання шумозахисної функції, очистки поверхневого стоку, вуглецевої ємності (поглинання та зберігання вуглецю) на модельних ділянках та формування ефекту теплового острову об’єктів зеленої інфраструктури м. Харків в цілому; обґрунтовано стратегічні напрями та оптимізаційні заходи для забезпечення функціонування єдиної зеленої інфраструктури; розроблено локальні адресні кейси для різних районів м. Харків на основі проведеної функціональної оцінки зеленої інфраструктури.У роботі розкрито понятійно-термінологічні основи концепції зеленої інфраструктури на основі аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду розробки та використання концепції зеленої інфраструктури.Проаналізовано нормативно-правову базу з питань реалізації концепції зеленої інфраструктури. Автором вивчені нормативні, будівельні, екологічні, санітарно-гігієнічні та інші документи; проаналізовано сучасні вітчизняні ініціативи щодо концепції зеленої інфраструктури.Узагальнено конструктивно-географічні підходи до можливостей оптимізації зеленої інфраструктури міста Харків на основі двох головних критеріїв, які висуваються до об’єктів зеленої інфраструктури це їх багатофункціональність та зв’язність.Визначено, що забезпечення зв’язності зеленої інфраструктури, формується поступово шляхом створення неперервних смуг зеленої інфраструктури досліджуваної території.Розроблено алгоритм розбудови зеленої інфраструктури відповідно до основних критеріїв об’єктів зеленої інфраструктури – багатофункціональності і зв’язності. Проаналізовано проблеми функціонування наявної зеленої інфраструктури.Систематизовано об’єкти зеленої інфраструктури відповідно до українського законодавства та будівельних норм.Визначено, що площа об’єктів зеленої інфраструктури загального користування у м. Харків складає 4512,55 га. Розподіл об’єктів зеленої інфраструктури має нерівномірний характер в адміністративних районах міста. Спостерігається використання таких об’єктів зеленої інфраструктури як зелені дахи, зелені стіни, зелені парковки тощо. Проте, частина об’єктів зеленої інфраструктури наявна у невеликих кількостях (1-3 шт.), або взагалі відсутня (дощові сади).Визначено, що зелені дахи екстенсивного типу здатні очищати поверхневий стік, проте ця функція залежить від умов їх функціонування. Підтверджено здатність лінійних захисних насаджень, як об’єктів зеленої інфраструктури зменшувати рівень шуму в населеному пункті. На прикладі об’єктів природно-заповідного фонду та лісових насаджень в межах міста розраховано обсяги поглинання вуглецю з атмосферного повітря. Розроблено просторову модель розподілу ефекту теплового острова міста та розподілу зелених зон на основі нормалізованого вегетаційного індексу.Обґрунтовано використання концепції зеленої інфраструктури міста Харків для забезпечення сталого розвитку урбосистеми, на основі виконання нею екологічних функцій.Розроблено локальні проєкти створення об’єктів зеленої інфраструктури для забезпечення нерозривності мережі зелених зон, підвищення ступеня озеленення території та виконання інших екологічних та соціально-економічних функцій. Для районів з найнижчим ступенем озеленення та забезпечення міського населення зеленою інфраструктурою загального використання запропоновано локальні кейси з розбудови зеленої інфраструктури, таких як облаштування, створення міського саду, рекреаційної зони та відновлення заплави річки. Для забезпечення функції з очистки стоку запропоновано облаштування дощових садів в межах міста. Для зменшення ефекту теплового острова та регулювання поверхневого стоку запропоновано використання об’єктів зеленої інфраструктури у промислових зонах міста. Розроблено рекомендації з облаштування модульного озеленення для зменшення ефекту теплового острову, очистки та регулювання поверхневого стоку.^UThe author has solved the following tasks in the thesis: summarized international and domestic experience in the implementation of the concept of green infrastructure of urban areas; defined and analyzed the legal basis for using the concept of green infrastructure; established and characterized green infrastructure facilities; developed conceptual approaches to the development of green infrastructure of the city of Kharkiv, based on the assessment of the performance of ecological functions by green infrastructure. Moreover, forming a complex of research methods; the applicant assessed the available green infrastructure of the city of Kharkiv as well as the ecological functions of green infrastructure: the level of public provision of green infrastructure for public use, the performance of the noise protection function, surface runoff treatment, carbon capacity (absorption and storage of carbon) in model areas and the formation of the heat island effect of green infrastructure objects in the city of Kharkiv. The thesis substantiates strategic directions and optimization measures to ensure the functioning of a single green infrastructure; addressing local address cases for various districts of Kharkiv based on the functional assessment of green infrastructure.The work reveals conceptual and terminological foundations of green infrastructure concept based on the analysis of international and domestic experience in its development and use.The thesis analyzes a legal framework for the implementation of the green infrastructure concept. The author has studied regulatory, construction, environmental, sanitary and hygienic and other documents; investigating modern domestic initiatives regarding the concept of green infrastructure.Constructive-geographical approaches to possible optimization of the green infrastructure of the city of Kharkiv have been are summarized based on two main criteria for green infrastructure objects, namely their multifunctionality and connectivity.Ensuring the connectivity of green infrastructure is formed gradually by creating continuous strips of green infrastructure of the studied territory.Using the main formation criteria of green infrastructure objects - multifunctionality and connectivity, the author developed an algorithm for the green infrastructure, analyzing the problems of the existing green infrastructure.The thesis gives a well-grounded analysis of environmental and socio-economic functions of green infrastructure objects and their characteristics.The area of public green infrastructure facilities in the city of Kharkiv is 4,512.55 hectares. The distribution of green infrastructure facilities is uneven in the administrative districts of the city. However, we find such green infrastructure facilities as green roofs, green walls, green parking lots, etc. Nevertheless, some of the green infrastructure facilities are available in small quantities (1-3 units) or are completely absent (rain gardens).Green roofs of the extensive type are capable of cleaning surface runoff, but this function depends on the conditions of their operation. Linear protective plantings as objects of green infrastructure can reduce the noise level in the settlement. The author has calculated volumes of carbon absorption from atmospheric air on the example of nature reserve fund and forest plantations within the city. Thus, developing a spatial model of the heat island effect of the city and the distribution of green zones based on the normalized vegetation index.The thesis substantiated the use of green infrastructure concept of the city of Kharkiv to ensure the sustainable development of the urban system, based on its performance of ecological functions.Local projects for the creation of green infrastructure facilities, developed to ensure the continuity of the network of green zones, increase the greening of the territory and perform other ecological and socio-economic functions. The author proposes to develop local cases of green infrastructure such as arrangement, creation of a city garden, recreation area and restoration of the river floodplain for areas with the lowest degree of greening to provide the urban population with green infrastructure of general us. Rain gardens within the city limits will ensure the sewage treatment function. Green infrastructure facilities in the city's industrial zones should reduce the heat island effect and regulate surface runoff. The thesis recommends to arrange modular landscaping to reduce the heat island effect, clean and regulate surface runoff.

Теоретико-методологічну основу дослідження склав аналіз літературних джерел вітчизняних і закордонних вчених. Геоекологічну оцінку проведено на основі сучасних засобів ландшафтно-екологічного планування, дендрохронологічних методів досліджень, експедиційних досліджень, даних лабораторного аналізу ґрунтів; обробки отриманих даних у геоінформаційному програмному забезпеченні. Оцінку екосистемних послуг було проведено на основі отриманих даних геоекологічної оцінки, а також на основі загальноприйнятих методів оцінки екосистемних послуг.Матеріалами для дисертаційної роботи служили відкриті дані кадастрового поділу, дані статистичних звітів, відкриті дані аналітичного порталу ДП «Ліси України», Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища, зібрані та опрацьовані автором під час експедиційних та камеральних етапів. У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: проведено аналіз літературних джерел з проблем раціонального використання лісових ландшафтів та екосистемних послуг в Україні і світі; проаналізовано структуру лісового фонду Харківської області; проведено оцінку геоекологічного стану лісів, засобами ландшафтно-екологічного планування; проведено аналіз та оцінку спектру екосистемних послуг лісових ландшафтів Харківської області; розроблено напрями реалізації екосистемних послуг в конкретних лісових ландшафтах відповідно до типу місцевості та їх цільового використання. Визначено та узагальнено, відповідно до загальноприйнятої класифікації екосистемних послуг, перелік екосистемних послуг лісових ландшафтів: -?до послуг з забезпечення відноситься надання деревини, побічне використання лісу, збір рослинності та її компонентів (грибів, ягід, деревного соку тощо), в тому числі лікарських рослин; -?до послуг з регулювання відноситься депонування вуглецю компонентами лісового ландшафту (живою фітомасою, мертвою фітомасою, лісовою підстилкою, ґрунтом); -?до культурних послуг відноситься забезпечення рекреації і туризму, ведення еколого-освітньої діяльності на території лісових ландшафтів, духовні та естетичні цінності; -?до супровідних послуг відноситься забезпечення середовища існування, генетичного та біологічного різноманіття.В межах інвентаризаційного етапу ландшафтно-екологічного планування проаналізовано природні умови та господарське використання лісових ландшафтів Харківської області. Складна ландшафтна диференціація території Харківської області зумовила фрагментарність просторового розміщення лісових ландшафтів в межах області. До основних типів лісових ландшафтів Харківської області віднесено: 1. межирічкові лісові ландшафти – вододільні ліси та лісовкриті території, які розташовані на вододілах річок, як правило це широколистяні ліси;2. долинні лісові ландшафти – лісові масиви борових терас річок, складені, головним чином, сосною та ділянки листяних лісів заплав річок; 3. балково-долинні лісові ландшафти – це переважно листяні або мішані ліси, насаджені з метою попередження ерозії схилів балок і яруг. У якості модельної ділянки для проведення дослідження було обрано територію Васищівського лісництва Жовтневого лісового господарства, оскільки ця територія репрезентує всі вище наведені типи лісових ландшафтів Харківської області.Проведено просторово-часову оцінку стану лісових ландшафтів модельної ділянки Васищівського лісництва Жовтневого лісгоспу. Для проведення оцінки було використано арсенал ландшафтно-екологічних методів для аналізу просторово-часових змін ландшафтних умов, а також дендрохронологічні методи – за допомогою виявлення особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на зміну клімату в насадженнях Лівобережного Лісостепу на прикладі середньовікового чистого соснового насадження. Проаналізовано вплив військових дій на стан лісових ландшафтів та можливі підходи до подальшої оцінки екосистемних послуг, з урахуванням наслідків війни. Оцінено внутрішні та зовнішні конфлікти природокористування модельної ділянки Васищівського лісництва на основі методів ландшафтно-екологічного планування.Проведено аналіз наявних екосистемних послуг лісових ландшафтів Харківської області. Визначено просторові відмінності лісових ландшафтів за потенціалом надання екосистемних послуг.Проведено оцінку вартості екосистемних послуг різних лісових ландшафтів Харківщини. Обґрунтовано використання концепції екосистемних послуг на основі геоекологічної оцінки лісових ландшафтів для забезпечення їх сталого розвитку. Визначено подальші можливості використання оцінки екосистемних послуг на основі геоекологічної оцінки.^UThe theoretical and methodological basis of the study was the analysis of literary sources of domestic and foreign scientists. The geoecological assessment was carried out on the basis of modern means of landscape and ecological planning, dendrochronological methods of research, expeditionary research, laboratory soil analysis data; processing of received data in geoinformation software. The assessment of ecosystem services was carried out on the basis of the received geoecological assessment data, as well as on the basis of generally accepted methods of assessment of ecosystem services.The materials for the dissertation were open data of cadastral division, data of statistical reports, open data of the analytical portal of the State Enterprise "Forests of Ukraine", Regional reports on the state of the natural environment, collected and processed by the author during the expedition and camera stages.The following tasks were set and solved in the work: an analysis of literary sources on the problems of rational use of forest landscapes and ecosystem services in Ukraine and the world was carried out; the structure of the forest fund of the Kharkiv region was analyzed; an assessment of the geoecological state of forests was carried out, by means of landscape and ecological planning; the analysis and assessment of the range of ecosystem services of forest landscapes of the Kharkiv region was carried out; directions for the implementation of ecosystem services in specific forest landscapes have been developed in accordance with the type of terrain and their intended use.The list of ecosystem services of forest landscapes has been defined and summarized in accordance with the generally accepted classification of ecosystem services:- support services include the provision of wood, secondary use of the forest, collection of vegetation and its components (mushrooms, berries, tree sap, etc.), including medicinal plants;- regulation services include carbon sequestration by components of the forest landscape (living phytomass, dead phytomass, forest litter, soil);- cultural services include provision of recreation and tourism, conducting ecological and educational activities on the territory of forest landscapes, spiritual and aesthetic values;- supporting services include ensuring habitat, genetic and biological diversity.Within the inventory stage of landscape and ecological planning, the natural conditions and economic use of forest landscapes of the Kharkiv region were analyzed. The complex landscape differentiation of the territory of the Kharkiv region caused the fragmentation of the spatial arrangement of forest landscapes within the region. The main types of forest landscapes of the Kharkiv region include:1. interfluvial forest landscapes – watershed forests and wooded areas located on river watersheds, as a rule, these are broad-leaved forests;2. valley forest landscapes – forest massifs of pine terraces of rivers, composed mainly of pine and areas of deciduous forests of river floodplains;3. beam-valley forest landscapes are mainly deciduous or mixed forests, planted to prevent erosion of the slopes of beams and ravines.The territory of the Vasyshchiv Forestry of the Zhovtnevy Forest Farm was chosen as a model site for the study, as this territory represents all the above-mentioned types of forest landscapes of the Kharkiv region.A spatio-temporal assessment of the state of forest landscapes of the model plot of the Vasyshchiv Forestry of the Zhovtnevy Forest Farm was carried out. To carry out the assessment, an arsenal of landscape-ecological methods was used to analyze spatio-temporal changes in landscape conditions, as well as dendrochronological methods - with the help of identifying the peculiarities of the reaction of the radial growth of Scots pine (Pinus sylvestris L.) to climate change in the stands of the Left Bank Forest Steppe using the example of a medieval pure pine plantation.The influence of military operations on the state of forest landscapes and possible approaches to the further assessment of ecosystem services, taking into account the consequences of war, are analyzed. The internal and external conflicts of nature use of the model site of the Vasyshchiv forestry were assessed on the basis of landscape and ecological planning methods.An analysis of available ecosystem services of forest landscapes of the Kharkiv region was carried out. Spatial differences of forest landscapes in terms of the potential of providing ecosystem services have been determined.An assessment of the value of ecosystem services of various forest landscapes of Kharkiv region was carried out. The use of the concept of ecosystem services based on the geoecological assessment of forest landscapes to ensure their sustainable development is substantiated. Further opportunities for using the assessment of ecosystem services based on geoecological assessment have been determined.