Встановлено суттєві ознаки еволюції державного управління соціальним захистом населення, його історичні та соціальні передумови. З'ясовано, що вплив загальноосвітніх тенденцій та розбудова соціальної держави призведуть до розподілу навантаження щодо соціального захисту населення між державою й інституціями громадянського суспільства. Проаналізовано структурно-функціональні особливості пенсійної системи в Україні та забезпеченння потреб людей літнього віку на місцевому рівні, що дає підстави для висновку щодо необхідності грунтовного вивчення потреб непрацездатного населення та громадського обговорення змін у системі пенсійного забезпечення. Обгрунтовано, що реформування соціального захисту та пенсійної системи мають здійснюватись на засадах поєднання принципу всезагальності та комплексності з індивідуалізацією, гнучкістю та багаторівневістю форм їх реалізації, створення умов для диверсифікації джерел доходів особи та забезпечення можливості розвитку в будь-якому віці. Визначено шляхи удосконалення державної політики у сфері соціального захисту та пенсійного забезпечення. Запропоновано нову модель пенсійної системи, яка поєднує обов'язкові державні та добровільні недержавні складові, грунтується на принципах розподілу, накопичення та надає можливість вибору пенсійної програми.

  Скачати повний текст