Визначено, що геодизичні методи базуються на застосуванні високоточного нівелювання, полігоно- та світовіддалеметрії, кутових вимірюваннях, техногенних геодинамічних полігонах, а також вимірюваннях деформацій, елементів обв'язки устя експлуатаційної свердловини. Розроблено систему фізико-математичного моделювання напружено-деформованого стану колектора, гірничих порід, що його вміщують, осідань і деформацій земної поверхні. Одержано робочі формули для визначення зони впливу розробки родовищ вуглеводнів на земну поверхню та час проходження амплітуди стиснення колектора до земної поверхні. Зазначено, що методи базуються на механіці суцільного середовища з використанням моделі трифазної квазітрьохмірної фільтрації флюїду у пористому середовищі. Запропоновано алгоритм і програмне забезпечення шодо визначення просторового положення осі стовбура свердловини з оцінкою характерної точки або вибою у плані через еліпс та у просторі через еліпсоїд помилок із заданою імовірністю. Розглянуто метод ампроксимації геометричних параметрів природних колекторів. На підставі формул рівноваги тиску газу, температури та глибини у флюїдному середовищі розроблено методику оптимізації обсягів закачування газу у підземне сховище, визначено межові пластові тиски за умов циклічної експлуатації ПСГ у пористих кристалах.

  Скачати повний текст