У дисертації розглядається питання мізансцени через область досліджень хореографічного мистецтва. Коло пошуків дисертаційної роботи зумовлено потребою осмислення та розбору оцінки хореографічної мізансцени через область хореографії. Попри широку різнорідність визначення та властивостей мізансцени, які занотовані на сторінках зі сценічного мистецтва та режисури, у хореографічних теоретичних працях відомості про мізансцену зовсім не розкриті. Таким чином можна констатувати відсутність ґрунтовних досліджень з означеної тематики, що дає змогу стверджувати про наявність прогалин в систематизації теоретичного базису дослідження хореографії, вирішення якого потребує використання міждисциплінарного аналізу. Відтак у дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає у розгляді хореографічної мізансцени через призму хореографічного мистецтва та його репрезентативних властивостей у творенні художнього образу. Запропоновано термін «хореографічна мізансцена», з його ознаками, властивостями та характерними рисами у хореографічному мистецтві. Системно досліджено процеси роботи над виставою, її формотворчих компонентів та взаємозв’язків усіх складових систем у яких простежується характерні риси хореографічної мізансцени. Доведено важливість хореографічної мізансцени як інструмента для виразного створення сценічних образів, а також її вплив на артистичний процес та розвиток театрального та хореографічного мистецтва. Уточнено основні категоріально-понятійні ознаки мізансцени, через визначення та властивості понять та термінів, що раніше використовувались для різних аспектів мистецтва та театрально-хореографічної діяльності. Це дозволяє систематизувати та уточнити термінологію, щоб забезпечити чіткість та однозначність у розумінні хореографічної мізансцени. Набули подальшого розвитку семантика значення та закономірності хореографічної мізансцени та дивертисменту, що стали переконливими для визначення досліджень з питань осмислення та розбору оцінки хореографічної мізансцени, сприяючи розвитку нових технік, методик і теорій, а також впливаючи на сучасні тенденції в застосуванні хореографії в сценічному мистецтві, та прояву виразних ознак мізансцени в хореографічному мистецтві. З огляду на зазначене науковою новизною дослідження є впровадження терміну «хореографічна мізансцена», що представляє собою своєрідну форму мізансцени, яка відноситься до нехореографічних сценічно-мистецьких творів, але ґрунтується на хореографічних аксіомах. Результати дослідження можуть бути використані у підготовці студентів хореографів фахових вищих та передвищих закладів освіти до постановочної діяльності в межах спеціальних курсів «Композиція і постановка танцю», «Мистецтво балетмейстера», «Режисура хореографічних творів», «Практикум з мистецтва балетмейстера» та інші дисципліни. Здобуті результати можуть використовуватися для подальшого теоретичного осмислення втілення балетмейстерських прийомів створення хореографічних творів. Крім того матеріали зазначеної наукової роботи можуть бути використані для реалізації інтегрованих мистецьких театрально-хореографічних проєктів.^UThe thesis explores the topic of mise-en-scène within the context of research in the field of choreographic art for the first time. The scope of research for the dissertation work is determined by the need to understand and analyze the evaluation of the choreographic mise-en-scene through the field of choreography. Despite the wide heterogeneity of the definition and properties of mise-en-scene, which are noted on the pages of stage art and directing, information about mise-en-scene is not disclosed at all in choreographic theoretical works. In this way, it is possible to ascertain the absence of thorough research on the specified topic, which makes it possible to assert the presence of gaps in the systematization of the theoretical basis of choreography research, the solution of which requires the use of interdisciplinary analysis. Therefore, the dissertation work solves an actual scientific task, which consists in considering the choreographic mise-en-scene through the prism of choreographic art and its representative properties in the creation of an artistic image. The term "choreographic mise-en-scène" is proposed, with its features, method of solution and artistic subordination in choreographic art. The processes of work on the performance, its form-creating components and the interrelationships of all component systems in which the characteristic features of choreographic mise-en-scene can be traced are systematically studied. The importance of choreographic mise-en-scène as a tool for expressive creation of stage images, as well as its influence on the artistic process and development of theatrical art and choreographic art, is proven. The main categorical and conceptual features of mise-en-scène have been specified, due to the definitions and properties of concepts and terms that were previously used for various aspects of art and theatrical and choreographic activity. This allows systematization and clarification of terminology to ensure clarity and unambiguity in the understanding of choreographic mise-en-scène. The semantics of the meaning and patterns of choreographic mise-en-scene and divertissement have further developed, which have become convincing for determining research on the issues of understanding and analyzing the assessment of choreographic mise-en-scene, contributing to the development of new techniques, methods and theories, as well as influencing modern trends in the application of choreography in stage art, and manifestation of expressive features of mise-en-scene in choreographic art. The scientific novelty of this research lies in introducing the term “choreographic mise-en-scène” a distinctive form of mise-en-scène applicable to non-choreographic art and stage works. It is grounded in choreographic axioms. The research results can be applied in the training of choreography students in specialized higher and pre-higher educational institutions, particularly in staging activities within specialized courses such as “Dance Composition and Staging”, “Art of the Ballet Master”, and “Directing Choreographic Works”. “Practicum on the art of ballet master” and other disciplines. The obtained results can be used for further theoretical understanding of the implementation of choreographic techniques in the creation of dance works. Additionally, the materials of the specified scientific work can be used for the implementation of integrated artistic theater and choreographic projects.