Проведені дослідження присвячені впливу терапії еналаприлом і лозартаном на функцію ендотелія, електро- та ехокардіографічні показники у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ), а також клінічній ефективності і безпечності терапії, яка проводилась. При зпівставній клінічній ефективності, безпечність терапії лозартаном була вищою. На ранніх стадіях АГ відношення вазоконстриктори/вазодилататори (ЕТ-1/цГМФ) за рахунок компенсаторного підвищення рівня цГМФ знаходиться в рамках нормальних значень, тоді як прогресування АГ супроводжується підвищенням даного співвідношення. Терапія еналаприла малеатом і лозартаном приводить до вірогідного зменшення відношення ЕТ-1/цГМФ, як за рахунок зниження рівня ЕТ-1, так і за рахунок підвищення вмісту цГМФ. Зниження ризику несприятливого виходу за даними електрокардіографічного прогностичного індекса вірогідно вище на фоні терапії лозартаном. Терапія блокаторами ренін-ангіотензинової системи позитивно впливає на гемодинамічні показники вже в перші тижні лікування і приводить до зменшення перед- і післянавантаження, причому терапія еналаприлом супроводжується більш вираженим зниженням загального периферичного опору в порівнянні з терапією лозартаном.

  Скачати повний текст