Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст