Розглянуто інститут основних політичних і громадянських прав підданих Російської імперії періоду утвердження й еволюції буржуазних відносин другої половини XIX - на початку XX ст. (право на недоторканість особи, подання петицій, майнова недоторканість, свобода пересування, зборів, асоціацій, віросповідання, друку). Висвітлено етапи розвитку цього інституту у зв'язку з політичними подіями й демократизацією суспільно-політичної та юридичної думки. Проаналізовано якість комплексу політичних і громадянських прав, виникнення яких пов'язано з добою буржуазних реформ другої половини XIX ст. Зроблено висновок, що законодавство Російської імперії дослідженої доби містить детальну регламентацію правового становища її підданих. Зазначено, що законодавці під час визначення норм права, що регулюють права і свободи особи, враховували величезні географічні розміри держави, етнічний, релігійно-конфесійний склад населення імперії та зберегли найважливіший принцип державного управління - централізацію, сильну верховну владу в особі монарха.

  Скачати повний текст