Наведено філософсько-антропологічний аналіз проблеми самотності, яка у філософії традиційно пов'язувалася з особливостями світосприйняття людини, станом її душі, мотивацією вчинків і самосвідомістю. Визначено типологію основних форм самотності, зокрема, добровільне усамітнення, соціальну, цивілізаційну й індивідуальну самотність. Висвітлено основні підходи до розгляду даної проблеми у контексті історії філософії, філософської антропології та соціальної філософії. Розглянуто сутність феномену самотності як універсального явища, проведено філософський аналіз гендерного аспекту самотності. Зазначено, що феномен чоловічої та жіночої самотності виникає та змінюється разом з культурою. Показано, що гендерні дослідження останніх трьох десятиліть ХХ ст. виявили, що сутність понять гендеру та гендерної асиметрії стають головним предметом вивчення філософії фемінізму, а маскулінність - одним з напрямків постфемінізму.

  Скачати повний текст