Обгрунтовано використання раннього ентерального харчування у хворих на тяжку форму гострого пакретатиту (ГП) та оцінено його вплив на перебіг захворювання. Удосконалено алгоритм надання діагностичної та комплексної лікувальної допомоги. За цього тяжкість ГП оцінювалась за шкалою Ranson та прогностичним індексом тяжкості (ПІТ), а динаміка загального стану - за шкалами APACHE II та SOFA, всмоктування в кишечнику - за екскрецією Д-ксилози, портальний кровообіг досліджувався на комп'ютерному реографі. Проведено морфологічні й імуногістохімічні дослідження слизової оболонки дванадцятипалої кишки, за їх результатами підтверджено можливість травлення у ранній період захворювання. Запропоновано лікувально-діагностичний алгоритм, протокол проведення зондового харчування, спосіб лапароцентезу та пристрій для його виконання. Доведено, що за умов проведення раннього ентерального харчування покращуються всмоктувальна та моторна функції кишечнику, нормалізується портальний кровообіг, скоріше відновлюється білковий склад сироватки крові, наявна позитивна динаміка інтоксикації та загального стану хворих. Установлено, що застосування розробленого алгоритму лікування хворих на тяжку форму ГП призвело до зменшення кількості гнійно-септичних ускладнень з 29,03 % до 20 % та летальності - з 19,35 % до 13,33 %.

  Скачати повний текст