Внутрішньомозковий крововилив (ВК) є найбільш катастрофічним типом інсульту, з високим ризиком смертності, інвалідизації та тривалим функціональним відновленням. Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу захворювання, розробці лікарських засобів та попередження ускладнень та повторного інсульту, досі невирішеними є питання функціонального відновлення. Ендогенний потенціал до відновлення після інсульту є дуже слабким, проте відомі багатоочікувані результати щодо ролі мезенхімальних стовбурових клітин у відновленні деяких функцій мозку. Покращення функції може бути досягнуто шляхом місцевого трофічного впливу стовбурових клітин або через органоспецифічне диференціювання стовбурових клітин у пошкоджених ділянках мозку. Модуляція цих впливів потенційно є перспективним напрямком у відновлювальній неврології. У дисертаційному дослідженні розглядалася гіпотеза щодо можливості шляхом модуляції ендогенного пулу мезенхімальних стовбурових клітин сприяти відновлювально-компенсаторним процесам у головному мозку після ВК. Стовбурові клітини являють собою гетерогенну популяцію, представники якої експресують різні білкові маркери, а їх імунофенотип змінюється по мірі диференціювання. Розглядалися дві конкуруючі гіпотези, які не суперечать одна одній. Перша - про те, що клітини, які експресують CD44, CD68, CD90 та CD146, є клітинами прозапального фенотипу і залучені до запального процесу. Друга - серед них є мезенхімальні стовбурові клітини, які можуть органоспецифічно диференціюватися у пошкодженому мозку та/або продукувати біологічно активні речовини. Збільшення кількості стовбурових клітин та цільової міграції у перифокальну тканину мозку можливе через застосування гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору росту, а зміна напрямку їх диференціації – у поєднанні з високими дозами дексаметазону.^UIntracerebral hemorrhage (ICH) is the most catastrophic type of stroke, with a high risk of mortality, disability, and long-term functional recovery. Despite there is significant progress in the study of the pathogenesis of this disease, the development of drugs, and the prevention of complications and repeated stroke, the issue of functional recovery is still unresolved. The endogenous potential for recovery after a stroke is very weak, but the much-anticipated results are known about the role of mesenchymal stem cells in the recovery of some brain functions. Improvement of function can be achieved through local trophic influence of stem cells or organ-specific differentiation of stem cells in damaged areas of the brain. Modulation of these influences is potentially a promising area in regenerative neurology. The dissertation study considered the possibility of promoting repair and compensatory processes in the brain after ICH by modulating the endogenous pool of mesenchymal stem cells. Stem cells are a heterogeneous population, whose representatives express different protein markers and their immunophenotype changes as they differentiate. Two competing hypotheses that do not contradict each other were considered. The first is that cells expressing CD44, CD68, CD90 and CD146 are cells of a pro-inflammatory phenotype and are involved in the inflammatory process. Second, among them are mesenchymal stem cells that can differentiate organ-specifically in the damaged brain and/or produce biologically active substances. An increase in the number of stem cells and targeted migration into the perifocal tissue of the brain is possible due to the use of granulocyte colonystimulating growth factor (G-CSF), and a change in the direction of their differentiation – in combination with high doses of dexamethasone.