Вивчено вплив похідних піридинкарбонових вислот на перекисну модифікацію мембран ендоплазматичного ретикулуму (ЕР) клітин печінки за умов інтоксикації тетрахлорметаном (ТХМ). Здійснено дослідження антирадикальної (АРА) та антиокиснювальної (АОА) активностей похідних піридинкарбонових кислот - речовин ПВ-2 - ПВ-7 та препарату "Амізон", а також вивчено їх здатність до комплексоутворення з сироватковим альбуміном людини. Сполуки з найбільш вираженими АРА та АОА (речовина ПВ-5 і амізон) використано для фармакологіних досліджень, в яких моделлю токсичного ураження печінки слугувало гостре отруєння щурів ТХМ. Показано, що введення отруєним ТХМ тваринам сполуки ПВ-4 та препарату "Амізон" призводить до зменшення вмісту в мембранах ЕР гепатоцитів перекисних продуктів ліпопереокиснення. Виявлено, що застосування амізону за умов отруєння щурів ТХМ призводить до нормалізації властивостей поверхні мембран та стабілізації структури їх білкових компонентів, а використання ПВ-4 коригує стан глибинних ділянок мембранних білкових молекул та нормалізує білково-ліпідну взаємодію. У разі введення отруєним ТХМ щурам речовини ПВ-4 або амізону спостерігається достовірне зниження у сироватці крові активності індикаторних ферментів цитолізу, а також зменшення інтенсивності процесів ліпопереокиснення, що дає змогу зробити висновок стосовно гепатопротекторних властивостей вивчених похідних піридинкарбонових кислот.

  Скачати повний текст