Визначено суть сталого розвитку та різних рівнів економічної безпеки країни. Визначено загрози національним і регіональним інтересам. Обгрунтовано доцільність їх диференціювання як факторів тиску й агресивних. Доведено впливовість окремих чинників економічної безпеки на кожен з її рівнів у контексті принципів сталого розвитку суспільства. Розвинуто систему показників, що характеризують рівень економічної безпеки. Введено до наукового обігу категорії "компоненти економічної безпеки" та "детермінанти економічної безпеки", які характеризують стан "факторів тиску" й "агресивних факторів", мають еталонні значення, середню норму та критичні межі, а також сприяють точному визначенню стану регіональної безпеки за всіма її компонентами за умов нестабільності. Розроблено механізм забезпечення економічної безпеки регіону, що є базою для сталого розвитку економіки країни.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що культурно-історична значущість принципів дидактики обумовлена тим, що вони виступають одночасно і пропедевтикою теорії пізнання, і умовою становлення цілісного образу людини. З'ясовано, що в історії філософії засади принципів дидактики виникли на перетині онтологічних, антропологічних та гносеологічних уявлень, які характерні для античності, середньовіччя, Нового часу та сучасності. Шляхом інтерпретації ейдетики Платона, ентелехії Арістотеля, антитези "сакральне-секулярне" Августина Блаженного, пансофізму Я.А. Коменського визначено, що трансформація принципів дидактики здійснюється динамічно через поступовість, послідовність, від простого до складного і статично - через доступність, наочність, цілісність. Уточнено, що причиною розподілу теорії пізнання та навчання у філософії XVII - XX ст. є бурхливий розвиток наукового знання, у зв'язку з цим, як необхідність для навчання, його логізація та формалізація, редукція до "sensus communis" або здорового глузду. На підставі історико-філософського аналізу творчості К.Д. Ушинського, С.Й. Гессена, В.А. Сухомлинського показано, що вітчизняна дидактика, з одного боку, виникає на перетині раціоналізму, позитивізму, а з іншого - хтонізму, кордоцентризму та визначена бінарним характером парадигми "Захід - Схід".

  Скачати повний текст

Досліджено історико-педагогічні проблеми формування в учнів наукової картини світу в розвитку шкільної освіти на українських землях у XX ст. Окреслено методологічні підходи і теоретико-методичні засади формування в учнів наукової картини світу як продукту теоретичної й практичної діяльності. Визначено компоненти й чинники, які впливали в XX ст. на досліджуваний процес. Охарактеризовано вплив змісту шкільної освіти, форм, методів та засобів навчання. Визначено позитивний та негативний вплив зовнішніх умов на формування в учнів наукової картини світу в навчально-виховному процесі ЗОШ України в різні історичні етапи. Сформульовано положення й висновки про генезу формування наукової картини світу таких інтеграторів знань як комплексна система навчання, міжпредметні зв'язки, метод проектів, дослідницька та експериментальна роботи, трудове, виробниче та профільне навчання й проілюстровано можливості їх застосування на практиці. Розроблено й видано програму спецкурсу й навчальні посібники для студентів й учителів.

  Скачати повний текст

Досліджено зв'язок онтології та математики як загального та конкретного. Обгрунтовано концепцію математичної онтології, в основу якої покладено тезу про взаємний вплив філософії, математики та природничо-наукових досліджень. Розкрито характер чотирьох парадигм математичної онтології, в яких виявлено фактори, що обумовлюють ідеали та норми постановки математичних проблем та їх рішення. Встановлено, що основи трактування онтологічного статусу математичних сутностей виникають на перетині онто- та гносеологічних уявлень; залежать від виробленого змісту філософських категорій, характерного для античності та раціоналізму Нового часу, природничо-наукових ідей, а також причин внутрішнього розвитку математичних теорій, що розкриваються у методологічних установках XIX та XX ст.

  Скачати повний текст