Уточнено теоретичні уявлення про можливості управління фізико-хімічними та механічними властивостями дисперсних матеріалів, які містять підвищену кількість водомасляних емульсій, шляхом введення до їх складу органомінеральної домішки з високими адсорбуючими властивостями. Вперше встановлено, що часова витримка замасленої прокатної окалини в суміші з торфом зміцнює закономірності вилучення масел з окалини до газової фази під час нагрівання таким чином, що скорочується температурний інтервал між початком випаровування масел та їх спалахом, підвищуючи ступінь вигоряння масел у шарі шихти, що агломерується. Виявлено кількісні закономірності вилучення парів масел по довжині агломашини під час спікання агломерату з шихти, що містить замаслену окалину, які свідчать, що максимум інтенсивності вилучення парів масел з шихти спостерігається в заключний період спікання шихти безпосердньо за максимумом вилучення парів вологи. На підставі дослідження фізико-хімічних характеристик агломерату, одержаного з шихти з домішками окалино-торфяної суміші, виявлено нові закономірності формування властивостей даного агломерату, які призводять до підвищення вмісту монооксиду заліза в агломераті, що не супроводжується зниженням його відновлюваності.

  Скачати повний текст