Досліджено поняття предмета хабара за Карними кодексами (КК) Німеччини, Швейцарії й України. Установлено, що у кримінальному праві Німеччини та Швейцарії він може бути матеріальним, а також нематеріальним. Здійснено аналіз так званого "хабара про всяк випадок", тобто надання матеріальних цінностей за конкретно визначене службове діяння. З'ясовано, що коло суб'єктів одержання хабара за КК Німеччини та Швейцарії є вужчим, ніж за КК України. Запропоновано теоретичне положення, згідно з яким поняття службової особи характеризується двома ознаками: функціональною та формальною. Відзначено, що за кримінальним правом Німеччини та Швейцарії одержання та давання хабара спричинюють кримінальну відповідальність за умов, коли вони вчинені з непрямим умислом. Базуючись на наукових засадах, підтверджено, що одержання та давання хабара взаємопов'язані умислами, що дає можливість розглядати такий зв'язок як протиправний договір.

  Скачати повний текст