З'ясовано поняття та особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності. Визначено поняття інтелектуальної власності як об'єкта адміністративно-правового захисту. Розглянуто поняття адміністративної юрисдикції у сфері захисту права інтелектуальної власності та з'ясовано правову основу адміністративної юрисдикції у даній сфері. Проаналізовано роль органів внутрішніх справ у системі суб'єктів адміністративної юрисдикції у сфері охорони права інтелектуальної власності. Охарактеризовано склади адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності, що підвідомчі органам внутрішніх справ. Розкрито особливості застосування адміністративного примусу органами внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження теоретико-методологічних та практичних засад відносно нової для центральних банків світу діяльності щодо оверсайта платіжних систем, результатом якого стала розробка концептуальних основ для її реалізації та подальшого удосконалення Національним банком України. У першому розділі уточнено економічну сутність поняття «платіжна система»на рівні окремої платіжної системи, що є об'єктом оверсайта, визначено її основні ознаки, а також узагальнено та удосконалено наукові підходи до класифікації платіжних систем з урахуванням особливостей оверсайта їх різновидів центральним банком. Розкрито передумови виникнення, поглиблено методичні підходи щодо визначення сутності оверсайта платіжних систем та основних напрямів йогореалізації, уточнено його мету, об'єкти, суб'єкти, основні інструменти, розмежовано з регулюванням платіжних систем, а також банківським наглядом та фінансовим моніторингом. Встановлено важливу роль «спільного оверсайта платіжних систем» у підтримці фінансової стабільності та удосконалено його визначення. У другому розділі узагальнено досвід впровадження та реалізації функції оверсайта платіжних систем Національним банком України, виявлено основні спільні та відмінні риси особливостей оверсайта платіжних систем Національним банком України та іншими центральними банками. За результатом проведеного компаративного аналізу запропоновано класифікацію підходів центральних банків до оверсайта та встановлено зміну місця оверсайта платіжних систем у системі нагляду за фінансовим ринком. Визначено особливості розвитку та діяльності платіжних систем в Україні та ключові проблеми, що виникають у ході їх оверсайта Національним банком України. У третьому розділі запропоновано напрями удосконалення та розвитку безвиїзного оверсайта платіжних систем в Україні. Поглиблено методичні положення та організаційні засади оцінювання платіжних систем на відповідність міжнародним стандартам оверсайта. Запропоновано методичний підхід до оцінювання платіжних систем на відповідність міжнародним стандартам, виокремлено три типи оцінювання платіжних систем та основні етапи їх здійсненняна основі рейтингової оцінки, визначено дії центрального банку в оцінюванні платіжних систем. На основі розширення складу критеріїв важливості платіжних систем та врахування наявності критично важливих учасників у платіжних системах розроблено методичний підхід до оцінки пріоритетності платіжних систем при оверсайті. Практичне значення одержаних результатів полягає у їх використанні для розробки нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють порядок здійснення оверсайта платіжних систем, а також під час оверсайта платіжних систем Національним банком України.^UIn the PhD thesis, for the first time, were comprehensive studied theoretical, methodological and practical foundations for the payment systems oversight by the central banks and as a result was developed the conceptual foundations for its implementation and realization by the National Bank of Ukraine. In the first chapter is specified the economic essence of the term «payment system» as a scope of oversight, generalized and improved scientific approaches to the classification of the payment systems based on the specifics of oversight different types of payment systems by central bank. Methodical approaches to determination of the essenceof the payment systems oversight were deepened, were outlined the origins of payment systems oversight as well as its main instruments, objectives scope, subjects and distinctive features with the regulation of payment systems, banking supervision and financial monitoring. Have been highlighted an important role of the cooperative oversight of payment systems in a maintaining the financial stability and also improved the definition «cooperative oversight of payment systems». In the second chapter is generalized the experience of the payment systems oversight implementation by the National bank of Ukraine, its main common features anddistinctive features with other central banks were revealed. As a result of comparative analysis of payment systems oversight features in Ukraine and other countries worldwide the central banks approaches of the payment systems oversight were classified and it was discovered the expansion of the financial market infrastructure oversight function by central banks which merges the payment systems oversight function. Were determined themain features of the payment systems development and activity in Ukraine and outlined the key problems of their oversight by the National Bank of Ukraine. In the third chapter are offered the directions of improvement and development of off-site oversight of payment systems in Ukraine. In-depth methodological provisions and organizational principles for payment systems assessment for compliance with international standards. The methodical approach to payment systems assessment on compliance with international standards is proposed, three types of payment systems assessment and the main stages of their implementation on the basis of rating estimation are determined as well as the actions of the central bank in each stage. On the basis of expanding the composition of the criteria of the importance of payment systems and taking into account the presence of critical participants in payment systems, a methodical approach to assess the priority of payment systems during their oversight has been developed. The practical significance of the results used during elaborating the Regulation on payment systems oversight in Ukraine, scientific conclusions and results of the PhD thesis are used for payment systems oversight by the National Bank of Ukraine.

У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретико-методичних засад і розроблено практичні рекомендацій щодо розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки.Обґрунтовано, що розширення можливостей людського розвитку на основі поширення інформаційно-комунікаційних технологій є важливим соціально-економічним пріоритетом країни, який має виняткове значення для забезпечення збалансованого розвитку національної економіки, інноваційного розвитку соціально-трудової сфери, подолання системної кризи. Здійснено систематизацію та оцінювання впливу чинників соціально-трудової сфери на розширення можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, в якому на відміну від інших підходів, виокремлено групи чинників та визначено напрями їх позитивного та негативного впливу на можливості людського розвитку в інформаційній економіці.Розроблено теоретико-методичний підхід до оцінювання можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який враховує всі визначальні виміри людського розвитку та, на відміну від інших, містить блок індикаторів, що відображає можливості застосування інформаційних технологій в економіці.Запропоновано Інтегральний індекс можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який визначається за середньою геометричною та об'єднує такі чотири часткові індекси та відповідні індикатори: Індекс можливостей застосування інформаційних технологій в економіці, Індекс можливостей в сфері освіти, Індекс можливостей в сфері охорони здоров'я, Індекс можливостей в соціально-трудовій сфері.Визначено цільові орієнтири та проведено оцінювання можливостей людини в соціально-трудовій сфері, які враховують результати національних та міжнародних досліджень в цій царині, а також є вагомим підґрунтям для розробки рекомендацій з більш ефективного використання цих можливостей в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій.Запропоновано пріоритетні напрями розширення можливостей людського розвитку в соціально-трудовій сфері в контексті поширення цифрових технологій, які передбачають якомога ширшу інтеграцію цифрових технологій в соціально-трудові процеси як на макрорівні (цифровізація урядування, передусім діяльності Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості та її структурних підрозділів в регіонах; розширення можливостей для отримання населенням офіційної інформації від державних органів онлайн; використання сучасних фінансових інструментів для розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій за його основними вимірами та ін.), так і на підприємствах – запровадження сучасних інформаційних систем та методів навчання та розвитку персоналу, пріоритетне фінансування програм цифровізації на підприємствах, поступове впровадження цифрових інноваційних рішень в усі види економічної діяльності, поступовий перехід до економіки 4.0 та ін.Розроблено концептуальний підхід до розширення можливостей людського розвитку в сфері освіти в умовах переходу до інформаційної економіки, який об'єднує сучасні освітні інструменти, пріоритетні напрями реформування освіти та інтеграції національної освітньої системи в глобальний ринок освітніх послуг.Визначено пріоритетні напрями та відповідні інструменти фінансового забезпечення розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які передусім передбачають: а) в освітній сфері – більш широке застосуванням фандрайзингу, розширення практики фінансування проектів краудфандингом та практики використання міжнародних платіжних систем, розвиток співпраці між бізнесом та університетами, інтеграцію вітчизняних ВНЗ у світовий ринок освітніх послуг та ін.; б) в сфері охорони здоров'я – подальший розвиток страхової медицини, використання системи E-Health, підвищення якості державних та приватних медичних послуг та ін.; в) в соціально-трудовій сфері – поступове впровадження безумовного базового доходу, розвиток систем онлайн-фінансування бізнес-проектів (використання краудфандингових платформ та інших інноваційних інструментів фінансування бізнес-проектів) а також виокремлення нових фінансових центрів, яке пов'язане із зміною географії виробничих, розподільних та цільових ланцюгів, зміною змісту праці; диверсифікацію джерел фінансового забезпечення домогосподарств, пов'язану із поширенням інноваційних форм зайнятості та ін. Ключові слова: людський розвиток, інформаційна економіка, соціально-трудова сфера, освіта, охорона здоров'я, цифрові технології, інструменти фінансового забезпечення, глобальний ринок освітніх послуг, продуктивна зайнятість, цільові орієнтири.^UIn the dissertation, a comprehensive study of theoretical and methodological foundations is carried out and practical recommendations for the expansion of human development opportunities in the transition to the information economy are developed.It is substantiated that the expansion of human development opportunities through the spread of information and communication technologies is an important socio-economic priority of the country, which is extremely important for ensuring balanced development of the national economy, innovative development of social and labor sphere, overcoming the systemic crisis. Systematization and assessment of the impact of social and labor factors on the expansion of human development in the information economy were performed, in which, unlike other approaches, groups of factors were isolated and areas of positive and negative impact on human development in the information economy were identified.A theoretical and methodological approach to assessing the possibilities of human development in the information economy was developed, which takes into account all the defining dimensions of human development and, unlike others, contains a block of indicators that reflects the possibilities of implementing information technology in the economy. The Integrated Index of Human Development Opportunities in the Information Economy is proposed. It is determined by the geometric mean and combines the following four partial indices and relevant indicators: Index of possibility of implementation of information technology in the economy, Index of opportunities in the field of education, Index of opportunities in the field of health care; Index of opportunities in the social and labor sphere. Target references were identified and the human development opportunities in the social and labor sphere were assessed, which took into account the results of national and international research in this field, and also constitute an important basis for developing recommendations for a more effective use of these opportunities in the environment of expanding information and communications technology.Priority areas for expanding human development opportunities in the social and labor sphere in the context of digital technology proliferation were proposed, which provide for the widest possible integration of digital technologies into social and labor processes at the macro level (digitalization of government, especially the activities of the Ministry of Social Policy, the State Employment Service and its structural units in the regions; expanding opportunities for the public to receive official information from government agencies online; using modern financial instruments to enhance human development opportunities in the environment of expanding information and communications technology, etc.), and at enterprises – introduction of modern information systems and methods of personnel training and development, priority financing of digitization programs at enterprises, gradual introduction of digital innovative solutions in all types of economic activity, gradual transition to economy 4.0, etc.A conceptual approach to empowering human development in the field of education in the environment of transition toward the information economy has been developed, which combines modern educational tools, priority areas of education reform and integration of the national education system into the global educational services market. The priority areas and corresponding financial support instruments for the expansion of human development opportunities in the environment of information and communications technology proliferation are identified. This framework primarily outlines: a) in the educational sphere – a wider implementation of fundraising, expansion of practice of project financing through crowd-funding and the use of international payment systems, development of cooperation between business and universities, etc.; b) in the field of health care – further development of insurance medicine, the use of E-Health system, improving the quality of public and private medical services, etc.; c) in the social and labor sphere – gradual introduction of unconditional basic income, development of online financing systems for business projects (the use of crowd-funding platforms and other innovative tools for financing business projects); diversification of financial support sources for households, which is associated with the spread of innovative forms of employment, etc.Keywords: human development, information economy, social and labor sphere, education, health care, digital technologies, financial support tools, global market of educational services, productive employment, targets.

Роботу присвячено глибокому аналізу сутності і особливостей трансформації зайнятості у банківському секторі, аналізу чинників і факторів трансформаційних змін, удосконаленню зайнятості у банківському секторі через пошук інноваційних форм зайнятості, а також розробці моделей та механізмів забезпечення ефективної трансформації зайнятості у банківському секторі України. Ідентифікація ряду важливих недоліків у існуючих поняттях дозволила сформувати авторське визначення «трансформації зайнятості» та розширити перелік її принципів шляхом включення до вже існуючих класифікацій сучасних принципів, характерних для інноваційних форм зайнятості. Визначено сучасні характерні особливості зайнятості у банківському секторі України, спричинених глобалізаційними соціально-економічними процесами та кризою COVID-19. При цьому охарактеризовано вплив цифровізації банківської сфери з точки зору як позитивних наслідків для зайнятості, що зумовлюються створенням покращених робочих місць у нових сферах роботи банківських установ, так і негативних, які передбачають скорочення потреби в кадрах та зменшення кількості робочих місць. Удосконалено теоретичні підходи до визначення факторів трансформації зайнятості на основі кластеризації економічних криз. На основі аналізу виділених кластерів, визначено основні системоутворюючі чинники та тенденції, що спричинили трансформаційні процеси зайнятості і формування сучасної її структури. Запропоновано модель впливу факторів фінансової кризи, пандемії COVID-19 і цифровізації економіки на трансформацію зайнятості у банківському секторі, що запропонована у вигляді системи, яка містить у собі два рівні аналізу: рівень ринкових впливів та рівень впливу специфічних факторів на процес трансформації зайнятості у банківському секторі. У результаті використання моделі встановлено, що під впливом фінансової кризи у банківській системі України відбувалося фізичне скорочення усіх видів і форм зайнятості, у той час як вплив пандемії COVID-19 і цифровізації зайнятості призвів до значних трансформаційних перетворень у структурі зайнятості банківських установ за рахунок активного впровадження і поширення дистанційної зайнятості та появи інноваційних форм зайнятості (цифрової зайнятості). На основі опрацювання великих масивів звітної та статистичної інформації, синтезу критеріального оцінювання і кореляційно-регресійного підходу, встановлено наявність взаємозв’язку між ефективністю діяльності банків та розвитком нових напрямів трансформації зайнятості. Але оскільки ефект від появи нових перспективних форм занятості у повному обсязі не відображається на фінансово-економічних результатах діяльності банківських установ, для посилення виявлених зв'язків було визначено і охарактеризовано основні канали впливу елементів системи трансформації зайнятості банківських установ на ефективність їх діяльності. Розроблено модель для аналізу чутливості зайнятості до змін у макро- та мікроекономічному середовищі. Інструментарій моделі передбачає використання елементів методики стрес-тестування, що полягає у визначенні системи факторів внутрішнього середовища банку, які найбільш чутливо реагують на вплив зовнішнього середовища, та вивченні цього впливу у співвідношенні зі зміною індикаторів, що характеризують процеси трансформації зайнятості. У дисертаційній роботі набула подальшого розвитку класифікація нестандартних форм зайнятості для банківських установ, у тому числі дистанційних форм нестандартної зайнятості з використанням новітніх технологій та виникненням таких інноваційних форм зайнятості, як базова цифрова зайнятість, цифрова смарт-зайнятість та інтернет-зайнятість. На основі аналізу проблем сучасної практики функціонування банківських установ щодо питання підвищення їх соціально-економічної ефективності за рахунок трансформаційних процесів розроблено профіль оцінювання рівня підготовки фахівців, який складається із ряду критеріїв, що всебічно характеризують стан та проблемні зони у системі підготовки працівників банківського сектору. Було сформовано блок-схему елементів удосконалення процесу реформування системи підготовки спеціалістів банківського сектору в Україні. Удосконалено схему формування механізму ефективної трансформації зайнятості у банківському секторі, яка представлена у вигляді послідовних восьми етапів (1-й етап – розробка стратегії удосконалення зайнятості; 2-й етап – вибір цілей та пріоритетів трансформації зайнятості; 3-й етап – розробка напрямів удосконалення структури зайнятості; 4-й етап – визначення засобів впливу на зміну зайнятості; 5-й етап – прогнозування структури зайнятості; 6-й етап – оцінка стратегії трансформації зайнятості; 7-й етап – моніторинг і корекція процесів стратегічних змін у зайнятості; 8-й етап - впровадження ефективної політики зайнятості), що в сукупності утворюють комплексний набір функціональних зв’язків між суб’єктами, об’єктами, факторами, методами, принципами зайнятості.^UThe work is devoted to an in-depth analysis of the essence and features of the transformation of employment in the banking sector of Ukraine, analysis factors of transformational changes, improvement of employment in the banking sector through the search for innovative forms of employment, as well as the development of models and mechanisms for ensuring effective transformation of employment. The identification of important shortcomings in the existing concepts made it possible to form the author's definition of "transformation of employment" and expand the list of its principles by including modern characteristic of innovative forms of employment into the already existing classifications. The modern characteristic features of employment in the banking sector of Ukraine, caused by the globalization socio-economic processes and the COVID-19 crisis, have been determined. The impact of digitalization in the banking sector is characterized by both positive consequences for employment, which are due to the creation of improved jobs in new areas of activity of banking institutions, and negative ones, which consist in reducing the need for personnel and reducing the number of jobs.Theoretical approaches to determining the factors of employment transformation based on the clustering of economic crises have been improved. Based on the analysis of the selected clusters, the main system-forming factors and trends that caused the transformational processes of employment and the formation of its modern structure were determined. Model of influence of financial crisis factors, the COVID-19 pandemic and the digitalization of the economy on the transformation of employment in the banking sector is proposed, includes two levels of analysis: the level of market influences and the level of influence of specific factors on the process of transformation of employment in the banking sector. The influence of the financial crisis in the banking system of Ukraine was a physical reduction of all types and forms of employment, while the impact of the COVID-19 pandemic and the digitization of employment led to significant transformations in the employment structure of banks due to the active implementation and the spread of remote employment and innovative forms of employment (digital employment). Based on the processing of large arrays of reporting and statistical information, the synthesis of criterion evaluation and the correlation-regression approach, the existence of a relationship between the efficiency of banks and the development of new directions of employment transformation has been established. The main channels of influence of the elements of the employment transformation system of banking institutions on the effectiveness of their activity were determined and characterized. A model was developed to analyze the sensitivity of employment to changes in the macro- and microeconomic environment. The toolkit of the model involves the use of elements of the stress testing methodology, which consists in determining the system of factors of the bank's internal environment that most sensitively react to the influence of the external environment, and studying this influence in relation to the change in indicators characterizing the processes of employment transformation. The dissertation further developed the classification of non-standard forms of employment for banking institutions, including remote forms of non-standard employment with the use of the latest technologies and the emergence of such innovative forms of employment as basic digital employment, digital smart employment and Internet employment. Based on the analysis of the problems of the modern practice of the functioning of banking institutions regarding increasing their socio-economic efficiency due to transformational processes, a profile for evaluating the level of training of specialists has been developed, which consists of a number of criteria that comprehensively characterize the state and problem areas in the system of training. A block diagram of the elements for improving the process of reforming the education system has been formed. The scheme of formation of the mechanism of effective transformation of employment in the banking sector has been improved, which is presented in the form of eight consecutive stages (1st stage - development of a strategy for improving; 2nd stage - selection of goals and priorities of employment transformation; 3rd stage - development of directions for improving the structure; 4th stage – determination of means of influence on changes; 5th stage – forecasting of the employment structure; 6th stage – evaluation of the transformation strategy; 7th stage – monitoring and correction of the processes of strategic changes; 8th stage - implementation of an effective policy), which collectively form a complex set of functional relationships between subjects, objects, factors, methods, principles of employment.

У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади і розроблено практичні рекомендації щодо зниження рівня тіньової зайнятості шляхом впровадження ефективних державних заходів для забезпечення соціальної безпеки за сучасних умов; удосконалено понятійно-категоріальний апарат, зокрема введені нові трактування понять «детінізація занятості» та «соціальна безпека», що дозволило якісно покращити розуміння сутності цих економічних явищ. Розроблено модель для аналізу взаємозв’язку процесу детінізації зайнятості та формування соціальної безпеки суспільства за сучасних умов. Впровадження розробленої моделі стане поштовхом для раціонального вибору шляхів максимізації зусиль держави, спрямованих на детінізацію економіки та зайнятості населення і зниження рівня корумпованості суспільства. На основі опрацювання великих масивів звітної та статистичної інформації розвинуто теоретичні підходи, що визначають шляхи протидії формуванню тіньової зайнятості у нових економічних реаліях, що, відповідно до авторського підходу, передбачають групування конкретних заходів за такими чинниками впливу як корупція, фіскальна політика, пандемія COVID-19 та воєнні дії. У дисертаційній роботі набула подальшого розвитку комплексна система заходів щодо мінімізації та запобігання соціально-економічним загрозам соціальній безпеці, що є елементом механізму пошуку резервів державного регулювання складових соціальної безпеки. Окреслена в межах запропонованого механізму система заходів може бути використана органами державної влади для розробки моделі стабільного та сталого розвитку вітчизняної економіки. Удосконалено схему побудови механізму детінізації зайнятості, метою впровадження якого має стати підвищення прозорості системи регулювання, управління та стимулювання переходу працівників у офіційний сектор зайнятості на основі створення можливостей для забезпечення високого рівня якості життя та соціальної безпеки. Визначено основні напрями діяльності державних органів з детінізації зайнятості у Польщі, Великобританії, Швеції, Франції, Литві, Угорщині, Іспанії, Німеччині і Нідерландах та виокремлено найбільш успішні програми та заходи, які можуть бути впровадженими в Україні. Для цього у роботі застосовано дворівневе рейтингове оцінювання, яке показало найбільш ефективні державні заходи щодо зниження тіньової зайнятості для нашої держави.^UThe dissertation deepened the theoretical and methodological principles and developed practical recommendations for reducing the level of shadow employment through the implementation of effective state measures to ensure social security under modern conditions; the conceptual categorical apparatus was improved, in particular, new interpretations of the concepts "childization of employment" and "social security" were introduced, which made it possible to qualitatively improve the understanding of the essence of these economic phenomena. A model has been developed for the analysis of the relationship between the process of detinization of employment and the formation of social security of society under modern conditions. The implementation of the developed model will be an impetus for a rational choice of ways to maximize the efforts of the state, aimed at the detinization of the economy and employment of the population and the reduction of the level of corruption in society. Based on the processing of large amounts of reporting and statistical information, theoretical approaches have been developed that determine the ways to counteract the formation of shadow employment in new economic realities, which, according to the author's approach, provide for the grouping of specific measures by such factors of influence as corruption, fiscal policy, the COVID-19 pandemic and hostilities. In the dissertation work, a complex system of measures to minimize and prevent socio-economic threats to social security, which is an element of the mechanism for finding reserves of state regulation of social security components, was further developed. The system of measures outlined within the proposed mechanism can be used by state authorities to develop a model of stable and sustainable development of the domestic economy. The scheme for building a mechanism for the detinization of employment has been improved, the purpose of its implementation should be to increase the transparency of the system of regulation, management and stimulation of the transition of workers to the official employment sector based on the creation of opportunities to ensure a high level of quality of life and social security. The main areas of activity of state bodies for the detinization of employment in Poland, Great Britain, Sweden, France, Lithuania, Hungary, Spain, Germany and the Netherlands and highlighted the most successful programs and measures that can be implemented in Ukraine. For this, the work uses a two-level rating assessment, which showed the most effective state measures to reduce shadow employment for our country.