Здійснено комплексне дослідження діяльності та ролі сільського підприємництва Лівобережної України у соціально-економічному розвитку сільського господарства протягом 1890-х - 1917 р. На підставі аналізу широкого кола джерел висвітлено історичні передумови й економічні особливості становлення сільських підприємців, причини соціального розшарування та диференціації селянства, основи виникнення різних форм організації підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки Лівобережної України, джерела зародження підприємницького прошарку на селі. Досліджено особливості розвитку у сільському господарстві у період економічних криз на початку XX ст. та у роки буржуазної революції 1905 - 1907 рр. За результатами аналізу й узагальнення статистичних даних розкрито вплив столипінської аграрної реформи на розвиток підприємницької діяльності у даному регіоні України. Доведено, що під час її проведення відбувалася трансформація українського сільського підприємництва, цьому сприяло створення самостійних хутірських господарств фермерського типу. Визначено, що реформа позитивно вплинула на розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, спричинила підвищення товарообігу, продажу надільної землі, прискорення мобілізації земельної власності, а також поглиблення соціальної диференціації на селі. Внаслідок нововведень у сільськогосподарському виробництві покращалася сівозміна, господарство набуло більшої раціональності, зросла товаризація селянських продуктів. З'ясовано особливостії скрутного економічного становища сільського підприємництва протягом 1914 - 1917 р.Лівобережної України за умов війни

  Скачати повний текст