Досліджено особливості та межі застосування філософської мови у разі використання засадничих понять "благо", "суще", "істина", "краса". Розглянуто вчення Томи Аквінського про аналогію буття та рецепцію його основних положень у подальшій традиції томізму. Розкрито складність формування методу аналогії у Аквіната під впливом традицій аристотелізму та неоплатонізму, вплив теологічної, метафізичної, етичної та логічної проблематики на його застосування. Наведено переклад з латинської мови на українську певних текстів Томи Аквінського, в яких йдеться про аналогію буття. Доведено, що висловлення за аналогією у Аквіната є універсальним методом формування судження з використанням засадничих понять не лише у метафізиці та теології, але і в етиці та теорії пізнання. Таким чином, томістичне вчення про аналогію буття є актуальним у сучасних дискусіях про легітимність і межі застосування філософської мови.

  Скачати повний текст