Визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий, обов'язковий безпосередній та альтернативні додаткові об'єкти пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Вперше обгрунтовано, що предмети злочину, вказані у ст. 292 Кримінального кодексу (КК), характеризуються чотирма загальними ознаками, які мають певний юридичний зміст і є рівнозначними. Розкрито специфіку понять "пошкодження" і "руйнування" об'єктів магістральних трубопроводів, наведено пропозицію щодо доповнення диспозиції ст. 292 КК поряд із названими поняттями терміном "інше діяння". Обгрунтовано висновок про можливість ідеальної сукупності аналізованого злочину не тільки з посяганнями на власність, але й з хуліганством, що має важливе значення для відповідної оцінки скоєного. Розкрито зміст наслідків даного злочину, розвинуто й уточнено положення щодо визначення пошкодження та руйнування, а також можливості наслідків самостійних видів суспільно небезпечних дій. Встановлено, що у разі скоєння даного злочину виникає ієрархія наслідків : перший (проміжний) - пошкодження (руйнування) предмета, другий (похідний) - порушення нормальної роботи транспорту. Розглянуто специфіку причинного зв'язку під час вивчення пошкодження (руйнування) об'єктів магістральних трубопроводів. Подано детальний аналіз кваліфікуючих ознак складу злочину, що викликають труднощі у практиці застосування закону (скоєння злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, загальнонебезпечним способом, спричинення загибелі людей, інших нещасних випадків з людьми, аварій, пожеж, значного забруднення довкілля). З'ясовано, що пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів може бути скоєне у межах однієї (умислу або необережності), а також подвійної вини (умислу й необережності). Всебічно розглянуто проблему суб'єкта аналізованого злочину, що має важливе значення для індивідуалізації покарання та запобігання протиправним вчинкам даного роду.

  Скачати повний текст