Розроблено концепцію дослідження історії географічного краєзнавства України (ГКУ). Здійснено аксіоматичне узагальнення його теоретико-методичних засад. Проведено систематизацію наукових знань, за якими певні теоретичні твердження приймаються за вихідні аксіоми, а всі інші положення теорії виходять з них шляхом логічних міркувань-доведень. Базуючись на синергетичному підході, досліджено генезис і еволюцію ГКУ. Розроблено методику дослідження, згідно з якою визначено його періодизацію, проаналізовано етапи історії розвитку від витоків до утвердження як наукової дисципліни. Визначено суть, зміст, функції, об'єктно-предметне поле, основні наукові школи та центри ГКУ. Розкрито головні напрями їх діяльності, рівень інституціалізації. Всі ці чинники розглянуто на тлі культурно-історичного процесу духовного життя України. Висвітлено творчу спадщину декількох поколінь видатних діячів українського краєзнавчого руху, чиї імена протягом тривалого часу замовчувалися тоталітарною системою. Розкрито їх роль у становленні та розвитку географічного краєзнавства - невід'ємної складової культурно-освітнього та наукового простору України.

  Скачати повний текст