Вперше у вітчизняній українознавчій літературі здійснено спеціалізоване українознавчо-філософське дослідження філософської спадщини Г. Сковороди. Доведено, що вирішального значення набуває необхідність укладання системи вимірів певної науки, в межах якої буде досліджуватись навіть вже звичне у характеристиках явище. Ця обставина зумовила чітке означення парадигми галузі знань, в межах якої має провадитись наукове дослідження. Обгрунтовано перспективність між- і полідисциплінарних досліджень в галузі гуманітарних наук, здійснених на основі розвитку інтегративної методології.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі досліджено феномен поваги у сучасному гуманітарному дискурсі, застосовуючи історико-філософський аналіз. Окрему увагу у роботі присвячено аналізу доробку представників британського емпіризму, а саме їх поглядам на повагу.Дослідження обумовлене історичною динамікою людини, суспільства, природи, світу в цілому, а також необхідністю поглибленого дослідження сфери моральних понять як фундаменту для оптимізації механізмів міжособистісних відносин, зумовленої сучасними суспільно-політичними процесами. Важливою особливістю поваги є те, що вона займає одне з перехідних місць у системі зв'язку моральних норм та кодифікованих правил поведінки, що обумовило поглиблене дослідження філософсько-правових доробків щодо ролі поваги у юридичних відносинах людей.^UThe dissertation is devoted to the phenomenon of respect in contemporary humanitarian discourse, using historical-philosophical analysis. Particular attention is paid to the analysis of the works of representatives of British empiricism, namely their views on respect.The study is conditioned by the historical dynamics of humans, society, nature, the world in general, as well as the need for in-depth study of the sphere of moral concepts as a foundation for optimizing the mechanisms of interpersonal relations due to contemporary socio-political processes. An important aspect of respect is that it occupies one of the transitional places in the system of connection of moral norms and codified rules of conduct, which led to an in-depth study of the philosophical-legal works on the role of respect in legal relations.

Дисертаційне дослідження присвячене питанням теологічних впливів намодерні філософські ідеї Джона Лока. Написання цієї роботи зумовлено перш завсе тим, що філософія Джона Лока досить мало досліджена під кутом впливу нанеї теологічної складової. Зосередження уваги на цій проблематиці зумовленокількома чинниками. Зокрема, і дослідженнями деяких сучасних західнихфілософів, які не тільки вивчали зв'язок теологічних та філософських ідеймислителя, але навіть пропонували розглядати теологію як ключову умовурозуміння всієї філософської системи Джона Лока. Також тим, що англійськиймислитель був релігійною людиною, тлумачем Біблії та у своїх окремих творахзвертався до теологічної проблематики. Окрім того, попри поширену думкущодо ролі філософії Джона Лока у становленні європейської політичної думки,лакуни в його біографії та в поглядах досі залишаються незаповненими.^UThe dissertation is devoted to the issues of theological influences on the modernphilosophical ideas of John Locke. The writing of this work is due, first of all, to thefact that the topic of the role of theology in his philosophy remains understudied.Focusing attention on this issue is due to several factors. In particular, the studies ofsome modern Western philosophers, who not only studied the connection between thetheological and philosophical ideas of the thinker, but even proposed to considertheology as a key for understanding the entire philosophical system of John Locke. Inaddition, despite the widespread opinion about the role of John Locke’s philosophy inthe formation of European political thought, lacunae in his biography and views stillremain unfilled. There is no professional translation of any of the thinker’s texts by aprofessional philosopher in Ukraine. The works important for understanding thereligious ideas of John Locke are also not adequately represented in the nationalscientific discourse.