Встановлено, що у разі гіперспленізму емболізація селезінкової артерії призводить до пригнічення патологічної функції селезінки поряд з достовірним збереженням імунологічних функцій. Розроблено концепцію етапності проведення емболізації великої площі селезінкової паренхіми. Удосконалено методи паренхіматозної та паренхіматозно-стовбурової емболізації селезінкової артерії. Доведено, що найбільш ефективним методом рентгенохірургічного лікування первинного гіперспленізму є етапна паренхіматозна емболізація селезінкової артерії. У випадку вторинного гіперспленізму найбільший лікувальний ефект виявлено за умов застосування хронічної паренхіматозно-стовбурової емболізації селезінкової артерії. Вперше сформульовано положення, що інфаркт селезінки після рентгенохірургічних втручань є не ускладненням операції, а закономірною реакцією селезінки на втручання. Доведено, що у хворих на портальну гіпертензію та варикозне розширення вен стравоходу та шлунка одночасна емболізація селезінкової та лівої шлункової артерії призводить до зменшення кровоплину селезінковою веною та артеріального припливу у варикозно розширені вени стравоходу та шлунка - це призводить до декомпресії варикозних вузлів і зменшення ризику виникнення стравоходно-шлункових кровотеч.

  Скачати повний текст