Проведено селекційне оцінювання сортів гороху різних морфотипів з використанням методу визначення загальної (ЗКЗ) та специфічної (СКЗ) комбінаційної здатності. Виявлено сорти з високою ЗКЗ, перспективної для використання в селекційних програмах як батьківських форм під час гібридизації. На підставі аналізу варіанс і констант СКЗ визначено сорти й окремі комбінації, у яких високий рівень ознак забезпечується неадитивними ефектами генів. Оцінено стабільність прояву ефектів загальної та варіанс і констант специфічної комбінаційної здатності залежно від сорту. Проведено аналіз варіанс ЗКЗ і СКЗ сортів. Зроблено висновки про характер успадкування ознак в кожного окремого сорту. Шляхом проведення генетичного аналізу за Джинксом-Хейманом визначено роль різних груп спадкових факторів у генетичному контролі кількісних ознак в дослідженому матеріалі. Установлено коефіцієнти успадковування, визначено шляхи покращання ознак з метою виведення нових високопродуктивних сортів з підвищеною технологічністю збирання. Виділено перспективні високопродуктивні лінії з такими ознаками.

  Скачати повний текст