Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засоба естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції світ людей - інший світ у психологічну опозицію свідомість - колективне позасвідоме та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрету колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розкрито міфологічне походження та естетичний зміст поняття архетипу. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

  Скачати повний текст

Здійснено лінгвокогнітивний аналіз номінативних одиниць, які вербалізують базові концепти міфологічної концептуальної картини світу у давньоанглійському епосі та сучасних британських творах жанру фентезі. Висвітлено семантичні, структурні та прагмалінгвістичні аспекти творення та функціонування одиниць вторинної номінації. Акцентовано увагу на розкритті природи міфопоетичної номінації в аспекті когнітивної лінгвістики та зіставленні особливостей мовних засобів втілення концептів-міфологем у текстах двох історичних періодів британського соціуму. Розглянуто механізми творення міфопоетичних тропів як поверхових засобів відображення базових концептуальних метафор міфологічної картини світу. Встановлено, що набір концептуальних метафор і задіяних у них концептів-міфологем є подібним у міфологічних концептуальних картинах світу давніх англійців і сучасних британців. Доведено, що одиниці вторинної номінації текстів обох періодів є міфологічно вмотивованими та орієнтованими на максимальну інформативність та образність. Зазначено, що образність даних одиниць виникає унаслідок взаємодії логічно сумісних понять, відзначається експліцитним характером і постає лінгвокреативним засобом, що дозволяє проектувати у внутрішній формі номінативних одиниць вірогідні варіанти розгортання стереотиптних соціокультурних ситуацій. Встановлено семантичні відповідності та відмінності даних одиниць у давньоанглійському епосі та текстах жанру фентезі, виявлено моделі переосмислення семантики їх компонентів, зразки, визначено відмінності їх структурної організації.

  Скачати повний текст